Теплопровідність
Теплопровідність | |
Теплопровідність у Вікісховищі |
Теплопрові́дність — здатність речовини переносити теплову енергію, а також кількісна оцінка цієї здатності: фізична величина, що характеризує інтенсивність теплообміну в речовині, яка дорівнює відношенню густини теплового потоку до градієнта температури[1].
Явище теплопровідності полягає в тому, що кінетична енергія атомів й молекул, яка визначає температуру тіла, передається атомам і молекулам у тих областях тіла, де температура нижча.
Теплопровідність не єдиний шлях, яким тепло передається від тіла з вищою температурою, до тіла з нижчою температурою. Така теплопередача може також відбуватися шляхом теплового випромінювання і конвекції. Різниця між теплопровідністю й конвекцією в тому, що при конвекції тепло переноситься разом із речовиною, а при теплопровідності перенесення речовини немає.
При теплопровідності величина потоку тепла визначається різницею температури між різними областями тіла. Кількісно теплопровідність характеризується коефіцієнтом теплопровідності , який входить в рівняння (закон Фур'є)
- .
Тут — тепловий потік, T — температура, — оператор Гамільтона набла, яким позначається градієнт.
Коефіцієнт теплопровідності вимірюється у Вт/(м·K) або Вт·м−1·K−1.
Найбільшу теплопровідність мають речовини, в яких тепло переноситься вільними електронами, що зумовлено їхньою малою масою. Саме тому теплопровідність металів зазвичай висока. В нагрітій області речовини є більше електронів із високою енергією, вони легко мігрують в холодніші області, й втрачають там енергію, розсіюючись на коливаннях кристалічної ґратки. Діелектрики, наприклад, кераміка, мають меншу теплопровідність, що робить їх зручними для виготовлення посуду. В діелектриках, де немає вільних електронів, тепло передається повільнішими коливаннями атомів. Гази, наприклад, повітря, мають малу теплопровідність, зважаючи на невелику густину молекул і доволі нечасті зіткнення між ними. В газах тепло швидше переноситься через конвекцію.
З огляду на це, добрими теплоізолювальними властивостями характеризуються матеріали, в яких багато порожнин, заповнених повітрям: вовна, вата, пінопласт тощо.
Матеріал | Теплопровідність Вт/(м·K) |
---|---|
Графен | (4840 ± 440) — (5300 ± 480) |
Алмаз | 1000-2600 |
Срібло | 430 |
Мідь | 390 |
Латунь | 111 |
Золото | 320 |
Алюміній | 236 |
Платина | 70 |
Кварц | 8 |
Скло | 1 |
Вода | 0.6 |
Вовна | 0.05 |
Повітря (300 K, 100 kPa) | 0.026 |
Перліт спучений | 0,08—0,095 |
- Рівняння теплопровідності
- Тепловий потік
- Температуропровідність
- Теплопровідність мінералів
- Теплопровідність гірських порід
- Число Нуссельта
- ↑ ДСТУ 3518-97 Термометрія. Терміни та визначення.
- Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 767 с.
- Лабай В. Й. Тепломасообмін / В. Й. Лабай. — Львів: Тріада-Плюс, 1998. — 255 с.
- Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко — Вінниця: Поділля-2000, 2004. — 358 с.
- Теплопровідність // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Теплопровідність // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 189. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- ТЕПЛОПРОВІДНІСТЬ [Архівовано 25 травня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія