ГЕС Амштег
| ГЕС Амстег | |
|---|---|
.jpg) | |
| 46°46′5.3400000999948″ пн. ш. 8°40′17.800000099958″ сх. д. / 46.76815° пн. ш. 8.67161° сх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Швейцарія |
| Адмінодиниця | Зіленен[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Ройс та його притоки |
| Каскад | каскад на Ройсі |
| Початок будівництва | 1918 |
| В експлуатації з | 1923 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1922 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 120 МВт |
| Середнє річне виробництво | 450 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 288 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 50 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1х50 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 3х40 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова |
| Висота греблі | 32 м |
| Довжина греблі | 64 м |
| Власник | SBB |
| Сайт | company.sbb.ch/de/sbb-als-geschaeftspartner/leistungen-evu/energie/erzeugung/wasserkraftwerke/amsteg.html |
  ГЕС Амштег | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Амштег у Вікісховищі | |
ГЕС Амстег (нім. Amsteg) — гідроелектростанція у центральній частині Швейцарії. Становить нижній ступінь гідровузла, спорудженого у верхній течії річки Ройс (через Ааре відноситься до басейну Рейну).
Станцію Амстег спорудили першою серед трьох ГЕС, які в підсумку утворили дериваційний каскад. Введена в експлуатацію у 1922 році, вона спершу працювала на ресурсі, відібраному із Ройсу за допомогою греблі Пфаффеншпрунг. Ця аркова споруда утримує водосховище об'ємом 190 тис. м3, має висоту 32 метри, довжину 64 метри та потребувала 2 тис. м3 матеріалу.
В 1930-х та 1940-х роках вище по течії Ройсу спорудили ГЕС Гешенен та Вассен. Остання розташована безпосередньо перед водосховищем Пфаффеншпрунг, до якого надходить відпрацьована нею вода. Тоді як разом з першою працює значне водосховище Гешенеральпзе (корисний об'єм 76 млн м3), що дозволяє оптимізувати роботу всіх станцій каскаду, включаючи Амстег. Серед здійснених вдосконалень можна згадати другий дериваційний тунель та новий підземний машинний зал, споруджений у 1990-х роках. Як наслідок розвитку гідровузла, річне виробництво електроенергії станцією Амстег зросло з 306 до 450 млн кВт-год.
Дериваційні тунелі мають довжину 7,3 км та, окрім транспортування води зі сховища Pfaffensprung, також захоплюють ресурс із ряду лівих приток Ройсу (Феллібах, Ецлібах, Харстеленбах). Машинний зал ГЕС обладнано трьома турбінами типу Пелтон потужністю по 40 МВт.
ГЕС Амстег на 90 % є власністю швейцарської залізничної компанії SBB.[2][3]
Примітки
- ↑ Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
- ↑ Pfaffensprung dam (PDF).
- ↑ Amsteg | SBB. company.sbb.ch (нім.). Процитовано 27 липня 2017.