ГЕС Bâtiaz

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Bâtiaz
Ковші турбін типу Пелтон ГЕС Bâtiaz
46°06′36″ пн. ш. 7°03′42″ сх. д. / 46.11025000002777574° пн. ш. 7.06186100002777817° сх. д. / 46.11025000002777574; 7.06186100002777817Координати: 46°06′36″ пн. ш. 7°03′42″ сх. д. / 46.11025000002777574° пн. ш. 7.06186100002777817° сх. д. / 46.11025000002777574; 7.06186100002777817
Країна Швейцарія Швейцарія
Стан діюча
Річка деривація зі сточища L'Eua Noire, Арв, Dranse
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1978
Основні характеристики
Установлена потужність 162  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 659,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 2
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Власник Alpiq / EDF
ГЕС Bâtiaz. Карта розташування: Швейцарія
ГЕС Bâtiaz
ГЕС Bâtiaz
Мапа
Мапа

ГЕС Bâtiaz — гідроелектростанція на південному заході Швейцарії. Становить нижній ступінь у складі гідровузла, створеного на ресурсі з кількох річок, які дренують північні схили Грайських Альп та Савойських Передальп.

Ресурс для роботи станції надходить із нижнього балансуючого резервуару ГЕС Vallorcine, яка в свою чергу працює на воді, зібраній за допомогою цілого ряду дериваційних каналів зі сточища приток річки Рона, які течуть на північ (L'Eua Noire, Dranse) та на захід (Арв) з гірських масивів Монблан, Aiguilles Rouges та Haut-Giffre. Окрім відпрацьованої на верхньому ступені води до зазначеного резервуару об'ємом 90 тис. м3 за допомогою греблі відводиться ресурс із середньої течії L'Eua Noire. Далі вода подається через дериваційний тунель до машинного залу, спорудженого при виході L'Eua Noire у долину Рони біля міста Martigny.

Машинний зал обладнаний двома турбінами типу Пелтон загальною потужністю 162 МВт, що працюють при напорі у 659,5 метра. Відпрацьована вода потрапляє у відвідний підземний канал довжиною 1,3 км та далі до Рони.

На станції розташовано диспетчерський центр, звідки здійснюється управління гідровузлом.[1][2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gertrude - Centrale hydroélectrique de Châtelard Vallorcine - illustration n° 7 : Legende(significatif=false, legende=Profil en long, 1967. Plan. © Archives Direction départementale de l´Equipement et de l´Agriculture de Haute-Savoie. Carton Emosson, sujets=[], illustrationId=7951ab86-ab7f-4a12-9651-06e7e5481b11). patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR) . Процитовано 16 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Gertrude - Centrale hydroélectrique de Châtelard Vallorcine - illustration n° 17 : Legende(significatif=false, legende=Profil en long du puits blindé de Ravoire, 1967. Plan. © Archives Direction départementale de l´Equipement et de l´Agriculture de Haute-Savoie. Carton Emosson, sujets=[], illustrationId=7555d4ef-4343-4a06-a69e-e4bd118bfa49). patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR) . Процитовано 16 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Presentation of the company - Electricity of Emosson. www.emosson.ch. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 16 липня 2017.
  4. Centrale hydroélectrique de Châtelard Vallorcine - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 16 липня 2017.