Pink Moon — третій та останній студійний альбом англійського автора-виконавця Ніка Дрейка. «Рожевий місяць» — апокаліптичний образ, придуманий Дрейком, деяка космічна істота, яка «збирається забрати вас усіх».
Pink Moon був записаний всього за дві 2-годинні нічні сесії наприкінці жовтня 1971 року. У студії були присутні тільки Нік Дрейк і його звукорежисер Джон Вуд. Під час цих нічних сесій Нік був у глибокій депресії, за весь час він сказав Вуду тільки пару слів, а коли той запитав його, в чому справа, Нік пробубонів щось невиразне і пішов. Дрейк був непохитний у тому, що хотів: записати тільки гітару і голос, без будь-яких додаткових накладень і ефектів. Єдине накладення було зроблено в заголовному треку альбому — була накладена партія піаніно. Спочатку Вуд думав, що музикант хоче використати отримані записи як демо для майбутніх студійних сесій, але потім зрозумів, що вони і складуть майбутній альбом. Сумовиті пісні з Pink Moon дуже короткі, і платівка з 11 треками триває всього 28 хвилин (при цьому один трек — «Horn» — інструментальний). Як казав Вуд: «Це було якраз те що треба. Ви б і не захотіли, щоб вона була довшою».
Після того, як запис було завершено, Нік доставив котушку з майстер-стрічкою прямо в офіс Island Records. Не кажучи ні слова, він просто поклав її на стійку рісепшена і пішов. Плівка пролежала ніким не поміченою майже цілий тиждень. Pink Moon був проданий ще меншою кількістю копій, ніж будь-який з двох попередніх альбомів Дрейка, хоча і отримав кілька втішних відгуків. У журналі Zigzag, наприклад, критик Коннор МакНайт писав: «Нік Дрейк — це артист, який ніколи не прикидається. Альбом не залишає каменя на камені від теорії, що музика має бути ескапістською. Це просто сприйняття життя музикантом, і ви не зможете вимагати більшого». Обкладинку альбому (сюрреалістичну картину в дусі Рене Магрітта) намалював друг сестри Ніка Дрейка Габріель, Майкл Тревітік.
