Rolling Stone

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Журнал «Роллінґ Стоун»
Rolling Stone
Тематика музика, поп-культура
Періодичність виходу 2 рази на місяць
Мова англійська
Видавець (країна) США
Рік заснування: 1967
Джон Леннон на обкладинці першого номера журналу. 9 листопада 1967 року

«Rolling Stone» (укр. Роллінґ Стоун) — американський журнал, присвячений музиці й поп-культурі. Був заснований в Сан-Франциско в 1967 Дженном Веннером, який дотепер залишається редактором і видавцем і музичним критиком Ральфом Глісоном. Виходить два рази на місяць. Тираж — біля півтора мільйонів екземплярів. Сьогодні журнал має кілька міжнародних версій, зокрема з 2004 — російську.

Історія[ред.ред. код]

Спочатку аудиторією журналу вважалося покоління хіппі, однак видання швидко завоювало репутацію респектабельного журналу про сучасну музичну індустрію. Наприкінці кожного випуску було адресоване читачам запрошення надсилати свої статті в редакцію; з таких листів почалася кар'єра багатьох впливових музичних журналістів.

Піком популярності Rolling Stone прийнято вважати 1970-ті роки, коли між музикантами розгорнулося неофіційне змагання за влучення на обкладинку журналу. У ці роки видання багато в чому визначало музичні смаки американської публіки. Наприклад, коли Елтон Джон зізнався на сторінках журналу у своїй нестандартній сексуальній орієнтації, цифри продажів його записів упали в рази. Стверджується, що скептичне відношення журналістів Rolling Stone до важкого металу загальмувало ріст популярності цього напрямку в США.

В 1977 році редакція журналу переїхала в Нью-Йорк, що вважався центром новомодних тенденцій у музиці. Редакція звернулася до панк-культури, з'явилася програмна стаття Чарльза М. Янга «Рок хворий і живе в Лондоні» (англ. Rock Is Sick And Living In London) про The Sex Pistols і британський панк-рок в цілому (листопад 1977 року). Попри це, до середини 1980-х для багатьох спостерігачів стало очевидно, що журнал не поспіває за швидким розвитком цих тенденцій. Зокрема, поза увагою журналістів Rolling Stone протягом довгого часу залишалися хіп-хоп і грандж.

У спробі завоювати підліткову аудиторію в 2000-ні роки журнал став багато писати про молоді зірки голлівудського кіно й інших темах, що мають до музики вельми опосередковане відношення. Така спроба «осучаснити» видання викликала гостру полеміку серед його вірних шанувальників. В той же час Rolling Stone продовжує публікувати великі ексклюзивні інтерв'ю з провідними музикантами післявоєнного часу — такими, як Боб Ділан й Джоні Мітчелл. У 2002 році на основі масштабного опитування найавторитетніших музикантів і критиків вони опублікували свій список 500 найкращих альбомів всіх часів, а в 2004 — список 500 найкращих пісень всіх часів.

Посилання[ред.ред. код]


Журнал Це незавершена стаття про журнали.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.