Сатаплійський заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:18, 10 квітня 2019, створена 2a02:a310:45e:fa00:f8ba:2c2f:45b0:7f29 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сатаплійський заповідник
42°22′35″ пн. ш. 42°36′02″ сх. д. / 42.37638889002777631° пн. ш. 42.600833330027775503° сх. д. / 42.37638889002777631; 42.600833330027775503Координати: 42°22′35″ пн. ш. 42°36′02″ сх. д. / 42.37638889002777631° пн. ш. 42.600833330027775503° сх. д. / 42.37638889002777631; 42.600833330027775503
Країна  Грузія
Розташування Цхалтубо
Площа 330 км²
Засновано 1935
Вебсторінка sataplia.ge
Сатаплійський заповідник. Карта розташування: Грузія
Сатаплійський заповідник
Сатаплійський заповідник (Грузія)
Мапа

CMNS: Сатаплійський заповідник у Вікісховищі
Вхід до заповідника

Сатаплі́йський запові́дник — заповідник у Цхалтубському муніципалітеті Грузії. Розташований на горі Сатаплі в південно-західній частині Головного Кавказького хребта.

Заповідник був заснований у 1935 р., в сучасних межах — 1957 р. Заповідник створений для охорони листопадно-вічнозелених лісів колхідського типу, пам'яток геології та археології. Площа території заповідника становить 354 га, з яких 348 га займають ліси.

Рельєф заповідника гірський, клімат близький до субтропічного. У колхідських лісах заповідника ростуть тис, колхідський самшит, колхідський падуб, лавровишня, колхідська клокичка, бук та ін., 20 видів рослин є ендемічними. Мешкають шакал, борсук, лисиця, заєць.

На території заповідника є кратер згаслого вулкана, стоянка людини кам'яної доби, скам'янілі сліди динозаврів. У заповіднику є кілька карстових печер. Найбільша печера Сатаплія була відкрита в 1925 році і має протяжність близько 900 м.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория. Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. 2006. (рос.)