Заєць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Заєць
Feldhase.jpg
Заєць сірий (Lepus europaeus)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина: Зайцеві (Leporidae)
Рід: Заєць (Lepus)
Linnaeus, 1758
Типовий вид
Lepus timidus
Linnaeus, 1758
Підроди / види

Див. текст

Commons-logo.svg Вікісховище: Lepus

За́єць (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (Leporidae). Рід містить 32 види, поширених по всьому світу, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.

Походження слова «заєць»[ред. | ред. код]

Українське слово «заєць» походить від прасл. *zаjęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії.

  • За першою версією, це слово походить від пра-і.є. *ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з дав.-інд. háуаs («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірм. Ձի, дзі («кінь»), лит. žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з лат. haedus («цап»), гот. gaits («коза»), лит. zuĩkis («заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець».
  • Згідно з другою версією, *zаjęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zаjęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний утворився зі сполучення *ьn.

Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з лит. žаĩbаs («блискавка») або з грец. γαἶα («земля»)[1][2].

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Гніздо зайця в сосновому лісі

Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у власній безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.

Зайці сірі, що б'ються

Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.


Зайці в Україні[ред. | ред. код]

На території України поширені два види:

  • Заєць сірий, або заєць європейський, або русак (Lepus europaeus) — відносно звичайний,
  • Заєць білий, або заєць-білик, або біляк (Lepus timidus) — рідкісний в межах України.

Обидва ці види є традиційними об'єктами полювання і у більшості регіонів — головними з них. Через малу чисельність в Україні зайця білого, цей вид внесено до Червоної книги України, проте в зимовий час, коли проводяться полювання, ці два види слабко розрізняються у польових умовах.

Класифікація[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  2. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.