Заєць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Заєць
Заєць сірий (Lepus europaeus)
Заєць сірий (Lepus europaeus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина: Зайцеві (Leporidae)
Рід: Заєць (Lepus)
Linnaeus, 1758
Біноміальна назва
Lepus
Підроди / види
Див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lepus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lepus
EOL logo.svg EOL: 10840
ITIS logo.svg ITIS: 180111
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9980
Fossilworks: 42176

За́єць (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (або зайців, Leporidae). Рід містить близько 30 видів осіб, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.

Походження слова «заєць»[ред.ред. код]

Українське слово «заєць» походить від праслов'янського *zаjęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії.

  • За першою версією, це слово походить від праіндоєвропейського *ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з давньоіндійськими háуаs («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірменським Ձի дзі («кінь»), литовським žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з латинським haedus («цап»), готським gaits («коза»), литовським zuĩkis (заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець».
  • Згідно з другою версією, *zаjęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zаjęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний ę утворився зі сполучення ьn.

Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з литовським žаĩbаs («блискавка») або з грецьким γαἶα («земля»)[1][2].

Спосіб життя[ред.ред. код]

Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у своїй безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.

Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.

Зайці в Україні[ред.ред. код]

На території України поширені два види:

  • Заєць сірий, або заєць європейський, або русак (Lepus europaeus) — відносно звичайний,
  • Заєць білий, або заєць-білик, або біляк (Lepus timidus) - рідкісний в межах України.

Обидва ці види є традиційними об'єктами полювання і у більшості регіонів - головними з них. У зв'язку з малою чисельністю в Україні зайця білого цей вид внесено до Червоної книги України, проте в зимовий час, коли проводяться полювання, ці два види слабко розрізняються у польових умовах.

Класифікація[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009. 
  2. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. 
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.