Священна Конґреґація обрядів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конгрега́ція обря́дів, або Свяще́нна Конгрега́ція обря́дів; повна назва — Конгрега́ція Свяще́нних обря́дів і церемо́ній (лат. Congregatio pro Sacri Ritibus et Caeremoniis) — конгрегація Римської курії, яка відала питаннями літургійної практики латинського обряду Римо-Католицької Церкви у період з 11 лютого 1588 року до 8 травня 1969 року[1].

Історія

Конгрегацію обрядів створив 11 лютого 1588 року Сікст V апостольською конституцією Immensa Aeterni Dei від 22 січня 1588 року, в ході повної реорганізації Римської курії, головні установи якої — конгрегації — проіснували до нашого часу.

8 травня 1969 року Папа Римський Павло VI своєю апостольською конституцією[2] об'єднав Sacra Rituum Congregatio і Конгрегацію дисципліни таїнств (утворена 29 червня 1908 Апостольською конституцією Папи Пія X Sapienti Consilio).

Тепер ці функції виконує Конгрегація Богослужіння і дисципліни Таїнств (лат. Congregatio de Cultu Divino et Disciplina Sacramentorum), яка формально повторно розділена на Конгрегацію Таїнств (лат. Congregatio de Sacramentis) і Конгрегацію Богослужіння (лат. Congregatio de Cultu Divino), якими за сумісництвом керує один і той самий префект.

Кардинали-префекти Конгрегації з кінця XVIII століття

Див. також

Посилання

Виноски