Конгрегація доктрини віри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Emblem of the Papacy SE.svg
Стаття із серії:
Римська курія
 
ChristianitySymbolWhite.PNG Портал «Католицтво»
Будівля конгрегації

Конгрегація доктрини віри або Конгрегація Віровчення (лат. Congregatio pro Doctrina Fidei) — найстаріша та головна з дев'яти Конгрегацій Римської курії, до компетенції якої входить нагляд за ортодоксальністю й чистотою віровчення та моралі, що проповідуються в Римо-католицькій церкві. В апостольській конституції Івана Павла II Pastor Bonus від 28 червня 1988 року зазначено: Обов'язок Конгрегації Доктрини Віри полягає в тому, щоб просувати й охороняти доктрину віри та моралі усюди в католицькому світі: з цієї причини все, що у будь-який спосіб стосується таких питань віри, перебуває в межах її компетентності.

Нині конгрегацію очолює префект архієпископ Герхард Людвіг Мюллер, секретар — архієпископ Луїс Ладарія Феррер.

Назви дикастерії[ред.ред. код]

  • Верховна Священна Конгрегація Римської та Вселенської Інквізиції (15421908);
  • Верховна Священна Конгрегація Священної Канцелярії (19081965);
  • Священна Конгрегація Доктрини Віри (19651983);
  • Конгрегація Доктрини Віри1983);

Історія[ред.ред. код]

Витоки Конгрегації доктрини віри походять з утвореної папою Павлом III 21 липня 1542 року (булла Licet ab initio) Комісії кардиналів для нагляду за чистотою віровчення перед поширенням ідей Реформації та протестантизму. Папа Сікст V апостольською конституцією Immensa Aeterni Dei від 22 січня 1588 року надав їй статус Римської конгрегації, підпорядкувавши безпосередньо папі римському. Вона отримала назву Верховна Священна Конгрегація Римської та Вселенської Інквізиції (лат. Suprema Sacra Congregatio pro Romana et Universalis Inquisitionis), до відомства якої входило дослідження єресі, схизми та злочинів проти моралі (інквізиція). Незважаючи на назву «вселенська», фактично її юрисдикція поширювалась тільки на Церковну державу.

Папа Пій X апостольською конституцією Sapienti consilio від 29 червня 1908 року перетворив її на Верховну Священну Конгрегацію Священної Канцелярії (лат. Suprema Sacra Congregatio pro Sancti Officii), поклавши на неї функцію контролю за ортодоксальністю віровчення Церкви, а з 1917 року — також складання Індексу заборонених книг (до 1917 року цим займалась особлива Конгрегація Індексу).

Наступну реорганізацію було здійснено папою Павлом VI (motu proprio від 7 грудня 1965 року Integrae servandae) в світлі рішень II Ватиканського собору. Конгрегація втратила привілейований статус (було позбавлено назви «верховна»), а очолив її кардинал-префект (а не папа, як це було раніше). Тоді ж вона отримала сучасну назву.


Склад Конгрегації[ред.ред. код]

До складу Конгрегації доктрини віри входять особлива комісія з тлумачення випадків розірвання шлюбу за принципом сприяння вірі, Папська Біблейська комісія (з 1971) та Міжнародна богословська комісія (з 1969).

Конгрегація складається з:

Поточний склад Конгрегації[ред.ред. код]

Нині, окрім префекта, до складу Конгрегації входять 24 кардинали, 3 архієпископи та 1 єпископ, які призначаються папою на п'ятирічний термін. Членами Конгрегації нині є:

Кардинали

Архієпископи

Єпископи

  • Маріо дель Валле Моронта Родрігес (з 2009 року).

Глави Конгрегації[ред.ред. код]

Великі інквізитори[ред.ред. код]

Секретарі[ред.ред. код]

Префекти[ред.ред. код]

Секретарі конгрегації з 1965 року[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Nomina di membro della Congregazione per la Dottrina della Fede, Прес-служба Святого Престолу: Щоденний бюлетень від 21 квітня 2012 року.
  2. а б в Nomina di Cardinali Membri dei Dicasteri e degli Organismi della Curia Romana, Прес-служба Святого Престолу: Щоденний бюлетень від 21 квітня 2012 року.