Дружківський порцеляновий завод
| Тип | товариство з обмеженою відповідальністю |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | товариство з обмеженою відповідальністю |
| Засновано | 1972[1] |
| Штаб-квартира | Україна, 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Педагогічна, 18 |
| Співробітники | 291 (2017) |
| Код ЄДРПОУ | 32616997 |
| ukrfarfor.com | |
Дружківський порцеляновий завод — підприємство порцеляно-фаянсової промисловості, розташоване в місті Дружківка Донецької області.
Історія
Дружківський порцеляновий завод було збудовано в 1971 році[2], в листопаді 1971 роки випустив перші порцелянові вироби і був введений до експлуатації в 1972 році, він став одним з найбільших і найсучасніших підприємств порцеляново-фаянсової промисловості на території УРСР (виробничі потужності заводу становили 25 млн порцелянових виробів в рік[1], максимальні обсяги виробництва досягали 26,5 млн порцелянових виробів в рік)[3].
Всі виробничі процеси були механізовані, основною продукцією була порцеляна (в першу чергу, чайна, кавова і столовий посуд)[4], також виготовлялися статуетки[5] й інші художні вироби. Завод працював в кооперації з іншими підприємствами міста (поліпшення устаткування і оснащення проходило під керівництвом інженера Дружківського машинобудівного заводу В. Д. Калашника, пізніше обійняв посаду головного конструктора порцелянового заводу: він зумів внести корективи в гідросхеми пресів і вдосконалити ланцюгові штовхачі, що застосовувалися при переміщенні фарфорових виробів)[6].
У 1983 році до заводу було проведено гілку трамваю.
За радянських часів завод був одним з провідних підприємств міста[7][8][9], на балансі підприємства перебували об'єкти соціальної інфраструктури.
Після відновлення незалежності
Після здобуття Україною незалежності державний завод було перетворено на товариство з обмеженою відповідальністю.
Вступ України до СОТ в травні 2008 року (з подальшим збільшенням імпорту в країну готових порцелянових виробів) і фінансова криза, яка розпочалася в 2008 році ускладнили діяльність заводу, але в 2010 році ситуація стабілізувалася, до початку 2011 року завод збільшив обсяги реалізації продукції[10]. У 2012 році завод інвестував 106 млн. гривень в оснащення цеху[11].
20 травня 2013 року за результатами розгляду заяви українських підприємств-виробників порцеляни (яке підписав і ТОВ «Дружківський порцеляновий завод») Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України прийняла рішення про проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну порцелянового посуду. За результатами розслідування ММРТ, 23 квітня 2014 року уряд України ввів спеціальне мито в розмірі 35,6 % на імпорт до країни посуду, столових і кухонних приладів з порцеляни незалежно від країни походження[12] (у зв'язку з введенням заборони, навесні 2015 року Египет заявив протест в комітет із захисних заходів СОТ[13], але мито скасоване не було).
У 2013 році на заводі була введена в дію нова німецька виробнича лінія з випуску ресторанної порцеляни, в результаті номенклатура продукції, що випускається збільшилася. Після початку війни на сході України на роботу були прийняті 9 переселенців із зони бойових дій, що збільшило загальну чисельність працівників підприємства до 340 осіб[14].
В травні 2017 року завод став єдиним виробником порцеляни на території України і виступив за продовження терміну дії мита на імпорт до країни порцелянових виробів іноземного виробництва[15].
В 2018 році Дружківський порцеляновий завод у Донецькій області, який є єдиним виробником порцеляни на території України, виставили на продаж. Інформацію про це 3 січня оприлюднили в державній системі електронних торгів заарештованим майном.[16]
Керівництво
- Локтенко Роман Анатолійович
Див. також
Примітки
- ↑ а б Фарфоро-фаянсовая промышленность // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн. 1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.458
- ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1972 (вып. 16). М., «Советская энциклопедия», 1972. стр.181
- ↑ Фарфоро-фаянсовая промышленность // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 27. М., «Советская энциклопедия», 1977
- ↑ Ольга Самородова. Тогда и теперь // газета «Наша Дружковка», № 2 от 11 января 2012
- ↑ Мала пластика Дружківського фарфорового заводу
- ↑ Борис Больба. Все начинается с конструкторской мысли // газета «Наша Дружковка», № 14 от 14 апреля 2010
- ↑ Дружковка // Украинская Советская Энциклопедия. том 3. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр.472
- ↑ Дружковка // Советский энциклопедический словарь. редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. 4-е изд. М., «Советская энциклопедия», 1986. стр.414
- ↑ Дружковка // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр.413
- ↑ Евгений Фиалко. Если все так хорошо, то почему тогда так плохо? Заметки с 5-й сессии городского совета // газета «Наша Дружковка», № 7 от 16 февраля 2011
- ↑ Евгений Фиалко. Выбираемся со дна? Заметки с 30-й сессии городского совета // газета «Наша Дружковка», № 10 от 6 марта 2013
- ↑ В Украине подорожают импортные тарелки и бокалы // «Сегодня.UA» от 25 апреля 2014
- ↑ Египет через ВТО просит Украину аргументировать свой запрет на импорт фарфоровой посуды // «Интерфакс — Украина» от 21 апреля 2015
- ↑ Завод для переселенцев: как Дружковский фарфоровый обеспечил работой людей, бежавших от войны // «Горловка.UA» от 18 ноября 2016
- ↑ Единственный в Украине производитель фарфора просит продлить спецпошлины на импорт // Укринформ от 17 мая 2017
- ↑ Єдиний в Україні фарфоровий завод виставили на продаж. https://gordonua.com/. Гордон. 19 січня 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
Література
- И. И. Мороз, М. С. Комская, М. Г. Сивчикова. Справочник по фарфоро-фаянсовой промышленности. т. 1-2. М., 1976—1980
- О. Корусь: «Мала пластика Дружківського фарфорового заводу» // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. — К. 2017. — № 38. — с. 240—248.