Миколай Стадницький (белзький воєвода)
| Миколай Стадницький | |
|---|---|
| Mikołaj Stadnicki | |
| Народився | близько 1446 |
| Помер | 20 липня 1490 Краків |
| Підданство | Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовик та урядник |
| Відомий завдяки | фундатор костелу в селі Раденичі |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | белзький воєвода, перемиський каштелян |
| Попередник | Добеслав з Бишова |
| Наступник | Ян Стшелецький |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Стадницькі |
| Батько | Миколай Стадницький |
| Мати | Катажина, дочка Пашка з Гродзіни та Жмигроду |
| У шлюбі з | Барбара з Недзьведзя і Бйоркува |
| Діти | Анджей, Станіслав, Ян, Катажина, Барбара, Дорота |
Миколай Стадницький (пол. Mikołaj Stadnicki; бл. 1446 — 20 липня 1490, Краків) — польський шляхтич, військовик та урядник Корони Польської. Представник роду Стадницьких гербу Дружина.
Життєпис
Народився близько 1446 року. Батько — Миколай Стадницький,[1] лицар пасований, найвищий ложний королівський (або підкоморій двору), матір — друга дружина батька Катажина, дочка Пашка з Гродзіни та Жмигроду.[2] Після смерті батька матір вийшла заміж за Кшеслава Войшика з Войчі.
Матір доклала зусиль для того, щоб Миколай здобув добру освіту і фах. 1462 року викупив у матері[1] запис батька в сумі 400 гривень, які були її віном та посагом; пізніше встановив для неї записи правом доживоття на батьківських маєтностях. Другою частиною спадку батька були маєтності в околицях міста Мостиська.[3] Близько 1476 року став фундатором костелу в селі Раденичі.[4]
Посади (уряди): белзький воєвода (отримав між 19 травня і 16 липня 1489 року), перемиський каштелян (отримав до 12 квітня 1481).
Згаданий придворним короля Казимира IV Ягеллончика[3] в 1473 році.
1490 року разом зі Станіславом Млодзейовським гербу Стариконь були поручителями позики 3800 угорських флоринів для короля Казимира Ягелончика та королевича Яна Ольбрахта.[5]
Сім'я
Дружина — Барбара з Недзьведзя (пол. Niedźwiedź) і Бйоркува (пол. Biorków), дочка краківського бургграфа Яна Галки, єдина спадкоємиця замку у Кшелуві з належними до нього селами. діти:
- Анджей
- Станіслав
- Ян
- Катажина, дружина[6] Миколая Лянцкоронського з Бжезя, краківського бургграфа[7]
- Барбара, дружина Миколая Фриштацького та Миколая Баля з Гочви
- Дорота[6]
Примітки
- ↑ а б Wilamowski M. Stadnicki Mikołaj h. Drużyna (ok. 1446—1490)… — S. 413.
- ↑ Sikora F., Czwojdrak B. Stadnicki Mikołaj h. Drużyna (zm. między 1450 a 1452) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — T. 41. — S. 412—413. (пол.)
- ↑ а б Wilamowski M. Stadnicki Mikołaj h. Drużyna (ok. 1446—1490)… — S. 414.
- ↑ Wilamowski M. Stadnicki Mikołaj h. Drużyna (ok. 1446—1490)… — S. 414—415.
- ↑ Młodziejowski Stanisław h. Starykoń (XV/XVI w.), starosta // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. ХХІ/3, zeszyt 90. — S. 435. (пол.)
- ↑ а б Wilamowski M. Stadnicki Mikołaj h. Drużyna (ok. 1446—1490)… — S. 416.
- ↑ Kaniewska I. Lanckoroński Mikołaj z Brzezia h. Zadora (zm. 1520) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 446—447. (пол.)
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 177. (пол.)
- Wilamowski M. Stadnicki Mikołaj h. Drużyna (ok. 1446—1490) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — T. 41. — S. 413—416. (пол.)
