Львівська єзуїтська колегія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
будівля
Львівська єзуїтська колегія
Єзуїтська Колегія у Львові (вулиця Театральна, 13)
Єзуїтська Колегія у Львові (вулиця Театральна, 13)
пошук у Nominatim
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Львів
Засновано 1608
Закрито 1773

Львівська єзуїтська колегія у Вікісховищі?

Льві́вська єзуї́тська коле́гія, або Львівський єзуїтський колегіум — навчальний заклад, «дім Товариства Ісуса» у Львові, заснований у 1591 році[1] (за іншими даними — 1608 р.) польним коронним гетьманом та канцлером, прихильним до єзуїтів Станіславом Жолкевським[2]). Діяла у приміщенні за теперішньою адресою: вулиця Театральна, 13. Польська громада вважала заклад попередником Львівського університету.[3]

Історія[ред.ред. код]

Мартин Латерна у 1591 році отримав номінацію настоятеля монастиря у Львові. При повторному впровадженні 1591 року єзуїтів до Львова став зверхником новозакладеного кляштору (29 квітня). Під час своєї каденції у 1591-95 роках не зміг розпочати будівництво приміщення єзуїтського колегіуму через небажання сприяти цьому головно випускників Краківського університету.

Ельжбета Луція Сенявська в 1597, 1603, 1605 роках надала кілька тисяч злотих для Львівського колегіуму єзуїтів. «Генерал» єзуїтів Аквавіва дипломом від 21 листопада 1610 року надав їй титул фундаторки колегіуму.[4]

Богдан Хмельницький, єзуїти, Львів

У 1673 році, з дозволу Папи Юлія ІІІ, Генерал ордену єзуїтів Павло Оліва надав колегії право присвоювати наукові ступені з богослов'я та філософії. У 1758 році завдяки підтримці львівського архієпископа РКЦ Вацлава Сераковського король Август III знову надав Львівській колегії статус академії, a Папа Климент XIII підтвердив його у 1759. Проте через опір Краківської академії та довгі суперечки про академічні права з 1764 року Львівська єзуїтська колегія не надавала наукових ступенів[5].

11 серпня 1734 сильна пожежа знищила колегіум. Зокрема, за відомостями Анджея Залуського, з 17000 томів книг вціліли небагато.[6]

Друкарня[ред.ред. код]

Завдяки діяльності друкарні, зокрема, побачили світ 4 томи праці генеалога-єзуїта Каспера Несецького «Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona» (1728, 1738, 1740, 1743 роки).

Відомі люди[ред.ред. код]

Навчались[ред.ред. код]

Правдоподібно, навчались[ред.ред. код]

Надавали кошти, сприяли діяльності[ред.ред. код]

Настоятелі[8][ред.ред. код]

Настоятелі Львівської єзуїтської місії[ред.ред. код]

Настоятелі Львівської єзуїтської резиденції[ред.ред. код]

Ректори Львівської єзуїтської колегії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Академічна гімназія у Львові // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 1. — С. 33.
  2. Володимир Замлинський. Богдан Хмельницький // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 167. — ISBN 5-203-01639-9.
  3. А. Фіґоль. Львівський Державний Університет ім. І. Франка… — С. 1421.
  4. Kaniewska I. Sieniawsckа z Gostomskich Elżbieta Łucja (1573—1624) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 87-90. (пол.)
  5. Товариство Ісуса — Історія в Україні
  6. Maurycy Dzieduszycki. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. — S. 182. (пол.)
  7. K. Piwarski. Bełzecki Aleksander Stanisław (†1677) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1935. — T. 1. — S. 413. (пол.)
  8. Список складено на основі: Stanisław Załęski. Jezuici w Polsce. T. 4, Cz. 2, Kolegia i domy założone w pierwszej dobie rządów Zygmunta III 1588—1608. — Kraków 1904. — S. 664.
  9. Catalogus personarum et officiorum Provinciae Polonae Societatis Jesu. Pro anno 1726. — Posnaniae 1726. — P. XIII. (лат.)
  10. Catalogus personarum et officiorum Provinciae Polonae Societatis Jesu pro anno 1729 — Posnaniae 1729. — P. XIII. (лат.)
  11. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 82. (пол.)
  12. Catalogus personarum et officiorum Provinciae Polonae Societatis Jesu ex Anno 1739 in Annum 1740. — Posnaniae 1739. — P. XI. (лат.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]