Координати: 48°48′14.400000100007″ пн. ш. 29°19′44.400000100002″ сх. д. / 48.80400° пн. ш. 29.32900° сх. д. / 48.80400; 29.32900

Михайлівське (заповідне урочище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:06, 31 грудня 2019, створена Молоде вино (обговорення | внесок) (виправлення "грунт-ґрунт")
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище «Михайлівське»
48°48′14.400000100007″ пн. ш. 29°19′44.400000100002″ сх. д. / 48.80400° пн. ш. 29.32900° сх. д. / 48.80400; 29.32900
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Вінницька область,
Шаргородський район
Найближче містос. Михайлівка
Площа7,2 га
Засновано1983 р.
ОператорДП "Могилів-Подільське лісове господарство"
Михайлівське (заповідне урочище). Карта розташування: Вінницька область
Михайлівське (заповідне урочище)
Михайлівське (заповідне урочище) (Вінницька область)
Мапа

Михайлівське — заповідне урочище, розташоване на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. Оголошене відповідно до рішення Рішення Вінницького облвиконкому № 384 від 18.08.1983 р.

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Жмеринського району області Подільського Побужжя Подільської височини Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерною для цієї ділянки є розчленована глибокими долинами лесова височина з сірими опідзоленими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою підвищену пластову сильно розчленовану денудаційну рівнину.

Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить - 5.5°... -6°С, липня + 19,5°...+ 19°С. Річна кількість опадів складає 500-525 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Східно-Європейської провінції. Вінницького (Центральноподільського) округу дубово-грабових і дубових лісів.

Територія заповідного урочища являє собою високопродуктивні насадження дуба звичайного штучного походження віком понад 65 років. На описуваній ділянці переважає ценоз грабово-дубового лісу волосистоосокового. У флористичному складі переважають види неморального різнотрав'я: осока волосиста, зірочник лісовий, материнка запашна, копитняк європейський, фіалки собача, лісова і дивна, є субсередземноморські і середньоєвропейські види.

В урочищі є види, занесені в Червону книгу України, такі як підсніжник білосніжний, гніздівка звичайна, коручка широколиста (чемерниковидна).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукове обґрунтування. Автори: Спеціалісти відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Магденко Л. В., Царенко Н. В.