Сачко Ярослав Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Петрович Сачко
Народився 18 серпня 1947(1947-08-18)
с. Хітар Сколівського району, Львівської області
Помер 1 грудня 2007(2007-12-01) (60 років)
м. Тернопіль
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Тернопіль
Діяльність поет
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

Ярослав Петрович Сачко (18 серпня 1947(19470818), с. Хітар Сколівського району, Львівської області — 1 грудня 2007, м. Тернопіль) — український поет, залізничник. Член Національної спілки письменників України (1993), Національної спілки журналістів України (2006), об'єднання «Письменники Бойківщини» (2004).

Життєпис

1973 закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював власним кореспондентом газети «Львівський залізничник» по Тернопільській області, машиністом електровоза локомотивного депо Тернопіль.

Писав кіносценарії до телевізійних фільмів Українського телебачення, п'єси для дітей, поставлені на сцені Тернопільського лялькового театру.

Помер 1 грудня 2007 року. Похований на Микулинецькому кладовищі в м. Тернопіль.

Творчість

Ярослав Сачко є автором

  • збірок поезій «Жага доріг», «Ранкові поїзди», «Месія», «Молочний шлях», «Повітруля», «Ломикамінь», «Золотий горішок», «Одкровення зорі», «Кавбуз», «Карби на серці», «Смерековий вітер»;
  • прози «Приречені»;
  • п'єс для дітей «Золоте курча», «Золотий горішок», «Зачарований замок»
  • монографії «Михайло Драгоманов — подвижник української державності»;
  • кіносценаріїв «Я не впаду на коліна» (1977), «Магістраль» (1978), «Про що співають колеса» (1979), «Рідне місто моє» (1980).

Відзнаки

Джерела

Посилання