Хітар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хітар
Дерев'яна церква Святого Архангела Михаїла з дзвіницею (1860)
Дерев'яна церква Святого Архангела Михаїла з дзвіницею (1860)
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сколівський район Сколівський район
Рада Хітарська сільська рада
Код КОАТУУ 4624588501
Облікова картка с Хітар Львівська область, Сколівський район 
Основні дані
Засноване 1572
Населення 412
Площа 1,715 км²
Густота населення 219,8 осіб/км²
Поштовий індекс 82644
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 48°50′30″ пн. ш. 23°17′21″ сх. д. / 48.84167° пн. ш. 23.28917° сх. д. / 48.84167; 23.28917Координати: 48°50′30″ пн. ш. 23°17′21″ сх. д. / 48.84167° пн. ш. 23.28917° сх. д. / 48.84167; 23.28917
Середня висота
над рівнем моря
744[1] м
Відстань до
обласного центру
142 км
Відстань до
районного центру
33 км
Найближча залізнична станція Сколе
Відстань до
залізничної станції
33 км
Місцева влада
Адреса ради 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Хітар
Карта
Хітар. Карта розташування: Україна
Хітар
Хітар
Хітар. Карта розташування: Львівська область
Хітар
Хітар
Мапа

CMNS: Хітар у Вікісховищі

Хі́тар — село в Україні, в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 412 осіб. Орган місцевого самоврядування - Хітарська сільська рада.[2]

Назва[ред. | ред. код]

Назва поселення, як припускає український славіст і мовознавець Я. Рудницький, походить від румунського чи волоського «hotar», або ж від угорського «hatar», що у перекладі значить «межа» — дослідники припускають, що селом проходив кордон між двома феодальним територіями.[3] Натомість Географічний словник Королівства Польського подає видозміни слова «хутір».[4]

За роки радянської влади село в документах називали «Хитар». 1989 р. селу надали сучасну назву.[5]

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване в середньому на висоті 750 м над рівнем моря, вздовж річки Вадрусівка (Хітарка), назва якої вздовж течії змінюється на Плаве-Вадрусівка, далі — Головчанка, Головечанка та впадає в річку Опір.[6]

Розташоване на відстані 33 км від районного центру — міста Сколе, 142 км від міста Львова та 134 км від міста Ужгорода.

Історія[ред. | ред. код]

Хітар — мальовниче село, яке виникло ще 1572 року. Воно вільно розкинулося на схилах Карпатських гір, свого часу було третім за розміром населеним пунктом на Сколівщині. Нині ж тут мешкає лише близько 200 осіб. Хітар має славну та водночас трагічну історію. 1928 року його відвідав Митрополит Андрей. «Шептицький приїхав на празник, — говорить старий мешканець Хітара Артем Телегій, якого нині доля занесла до Червонограда. — Він приїхав каретою, в яку були впряжені три пари коней. Пам'ятаю, як я ще маленьким кидав йому під ноги квіти. Андрей Шептицький тоді сам правив службу, а 28 священиків співали на хорах».

Станом, на 1 січня 1939 року в селі мешкало 1110 осіб, з них 1080 українців-грекокатоликів, 25 українців-латинників і 5 поляків.[7]

Однак селяни не лише святкували, а й воювали. Їхня боротьба з новою більшовицькою владою закінчилося трагічно. 1942-го неподалік Хітара розташували вишкільний табір для офіцерського складу УПА. Повстанці мали повну підтримку місцевого населення, і в Хітарі було доволі багато криївок для партизанів. Проте, за словами селян, урешті упівців просто продали. «1947 року з'явився в селі зрадник, — розповів пан Телегій. — „Ціни“ на зраду були тоді чималі, і хтось хотів заробити, адже за кожного вбитого партизана платили 50 тисяч карбованців, за „наводку“ — 25 тисяч. Саме на літнього Спаса більшовики оточили село в три ряди. Це було просто полювання на людей. Жоден партизан не здався, всі погинули — понад сто хлопців. Тих, кого вбивали, згодом вивозили в Славське, складали край болота, засипали вапном і топили. На тому місці тепер спільна могила».

Церква Св. архістратига Михаїла. Світлина 1937 року

Зв'язковий Артем Телегій мав псевдо «Андрій». Йому вдалося врятуватись, але арештовували його шість разів. Не обійшлося й без катувань — на плечах у чоловіка досі збереглися випалені п'ятикутні зірки. Одного разу, коли перебував в ув'язненні, його ледь не отруїли, та охоронець вчасно попередив про небезпеку. Щодо інших селян, то їхню долю вирішили просто: аби позбавити хлопців із лісу підтримки місцевого населення, все село — 440 родин — за півдня вивезли. Більшість поселили в с. Правда Сокальського району, видавши так звані «вовчі паспорти» — документи, згідно з якими вони могли бути лише колгоспниками без жодних прав. Після виселення хати залишилися порожніми, село Хітар практично вимерло.

Однак тільки на певний час. Згодом, у шістдесяті, чимало селян повернулися до рідних домівок. Як стверджують ті, хто повернувся, на Сокальщині вони почувалися чужими, поселили їх у хати, на стінах яких були плями крові вбитих енкавеесниками попередніх мешканців. Решта хітарців розкидана по всій Україні. Вони відвідують малу батьківщину щороку на літнього Спаса. Саме в серпні кількість мешканців Хітара зростає вчетверо.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 350 осіб, з яких 168 чоловіків та 182 жінки.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 377 осіб.[9]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 98,94 %
російська 0,80 %
білоруська 0,27 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Культові споруди[ред. | ред. код]

В селі є дві пам'ятки архітектури Сколівського району — це дерев'яна церква Святого архистратига Михаїла з дзвіницею, збудовані у 1860 році.

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

  • Хітар — заповідне урочище (лісове) місцевого значення.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Билень Михайло (нар. 1768 — пом. 1 лютого 1844) — український будівничий, представник бойківської архітектурної школи. Збудував 10 церков, у тому числі Воздвиженську в селі Опорці[11].
  • Голінчак Степан Олексійович — український художник, кераміст.
  • Сачко Ярослав Петрович (нар. 1947) — український поет, член Національної спілки письменників України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прогноз погоди в с. Хітар
  2. Хітарська сільська рада. Архів оригіналу за 26 серпень 2014. Процитовано 22 серпень 2014. 
  3. Населенні пункти Сколівського району. Походження назви села Хітар
  4. Hutar al. Chutar // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 237. (пол.)
  5. Картка постанови
  6. Матіїв М. Назви тих самих Водотоків, які змінені в різних частинах течії (на матеріалі гідронімії басейну річки Стрию)
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 85.
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  11. Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 64. — ISBN 5-88500-042-5.

Джерела[ред. | ред. код]