ONC RPC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:48, 19 березня 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Категоризація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ONC RPC (англ. Open Network Computing Remote Procedure Call), також відома як Sun RPC — система викликів віддалених процедур, початково розроблена Sun Microsystems у 1980-х роках[1] як частина проекту Network File System.

ONC RPC заснована на конвенції викликів функцій для операційних систем типу Unix і мови програмування C. Серіалізація даних відбувається за допомогою репрезентації XDR. Відправлення повідомлень по мережі відбувається або у складі дагаграм UDP, або у пакетах TCP. Доступ до сервісів RPC забезпечується за допомогою спеціальної програми port mapper[en] через мережний порт номер 111 (TCP і UDP).[2]

Неофіційними стандартами, що описують ONC RPC, є RFC 1831 (1995 рік) і RFC 5531 (2009 рік, поточна версія). Механізми автентифікації у ONC RPC описані у документах RFC 2695, RFC 2203, і RFC 2623.

Реалізації ONC RPC існують у більшості Unix-подібних операційних систем. Одна з реалізацій для Microsoft Windows, написана самою Microsoft, постачалася у складі пакету Microsoft Windows Services for UNIX[en]; існують також реалізації для Windows від сторонніх фірм, включно з такими, що на додачу до C / C++ підтримують також мови Java і Microsoft .NET.

Див. також

Джерела

  1. Birrell, A. D.; Nelson, B. J. (1984). Implementing remote procedure calls. ACM Transactions on Computer Systems. 2: 39—59. doi:10.1145/2080.357392.
  2. ONC+ Developer's guide (англ.). Oracle.