Digital Subscriber Line

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Digital subscriber line (DSL, на початку — digital subscriber loop) — сімейство технологій, що дозволяють значно розширити пропускну здатність абонентської лінії місцевої телефонної мережі шляхом використання ефективних лінійних кодів і адаптивних методів корекції викривлень лінії на базі сучасних досягнень мікроелектроніки і методів цифрової обробки сигналу. Технології DSL дозволяють передавати дані зі швидкістю, що значно перевищує ту швидкість, що доступна навіть найкращим аналоговим та цифровим модемам. Ці технології підтримують передачу голосу, високошвидкісну передачу даних і відеосигналів, створюючи при цьому значні переваги як для абонентів, так і для провайдерів. Існуючі типи технології DSL розрізняються за методом модуляції, що використовується для кодування даних, та швидкістю передачі даних.

Технології хDSL з'явилися в середині 90-х років як альтернатива цифровому абонентському закінченню ISDN.

DSL технології[ред.ред. код]

В абревіатурі xDSL символ «х» використовується для позначення першого символу в назві конкретної технології, а DSL позначає цифрову абонентську лінію (англ. Digital Subscriber Line).

  • ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line—асиметрична цифрова абонентська лінія): варіант DSL, що дозволяє передавати дані користувачеві зі швидкістю до 8 Мбіт/с, а від користувача — до 1 Мбіт/с.
  • ADSL2+(асиметрична цифрова абонентська лінія): варіант DSL, що дозволяє передавати дані користувачеві зі швидкістю до 24 Мбіт/с, а від користувача—до 3,5 Мбіт/с.
  • R-ADSL (Rate-Adaptive Digital Subscriber Line—цифрова абонентська лінія із адаптацією швидкості з'єднання): забезпечує таку ж швидкість передачі даних, що й ADSL, але при цьому дозволяє пристосувати швидкість передачі до протяжності й стану витої пари дротів, що використовуються. При використанні технології R-ADSL зв'язок на різних телефонних лініях буде мати різну швидкість передачі даних. Швидкість передачі даних може обиратися за синхронізації лінії, під час з'єднання або за сигналом, що надходить зі станції.
  • DDSL (DDS DSL — цифрова абонентська лінія DDS) — варіант широкосмугової DSL, що забезпечує доступ за технологією Frame Relay зі швидкістю передачі даних від 9,6 Кбіт/с до 768 Кбіт/с.
  • ADSL G.Lite, або ADSL Lite — варіант ADSL, що має як асиметричний режим передачі з пропускною здатністю до 1,536 Мбіт/с від мережі до користувача, і зі швидкістю до 384 Кбіт/с від користувача, так і симетричний режим передачі зі швидкістю до 384 Кбіт/с в обох напрямах передачі.
  • CDSL (Consumer Digital Subscriber Line) — розроблена компанією Rockwell Semiconductor Systems і є практично першою версією ADSL G.Lite.
  • IDSL (цифрова абонентська лінія ISDN) — недорога та випробована технологія, що використовує чіпи цифрової абонентської лінії основного доступу BRI ISDN та забезпечує абонентський доступ зі швидкістю до 128 Кбіт/с.
  • HDSL (High Speed Digital Subscriber Line — високошвидкісна цифрова абонентська лінія) — варіант DSL з більш високою швидкістю передачі, що дозволяє організувати передачу зі швидкістю більше 1,5 Мбіт/с або більше 2 Мбіт/с в обох напрямах передачі даних.
  • HDSL2 — є вдосконаленим варіантом технології HDSL, який має ті ж самі функції, що і звичайна технологія HDSL, але при цьому використовує для роботи лише одну пару телефонного кабелю (коли HDSL передає по двох мідних парах).
  • SDSL (Simple Digital Subscriber Line — симетрична високошвидкісна цифрова абонентська лінія, що працює по одній парі) — відомі дві модифікації цього устаткування: MSDSL (багатошвидкісна SDSL) I HDSL2, що мають вбудований механізм адаптації швидкості передачі до параметрів фізичної лінії.
  • VDSL (Very High Speed Digital Subscriber Line — надвисокошвидкісна цифрова абонентська лінія)—технологія DSL, що забезпечує швидкість передачі даних до користувача до 52 Мбіт/с.
  • Reach DSL — належить до групи симетричних технологій і була спеціально розроблена для використання на довгих й неякісних абонентських лініях. Швидкість в обох напрямках—до 2,2 Мбіт/с на відстані не менше 9 км без обладнання ретрансляції.
  • ADSL2 i ADSL2+: модифікації «класичної» технології ADSL. У них за практично такої ж дальності передачі, що й в ADSL, швидкості збільшені до 12 й 25 Мбіт/с відповідно. Крім того, реалізована функція адаптивної зміни швидкості. Завдяки цим змінам стала можливою підтримка більшої кількості нових додаткових послуг (відео, мультимедіа тощо).

Методи кодування[ред.ред. код]

Технології xDSL підтримують кілька варіантів кодування інформації:

  • 2B1Q: Two-binary, one-quaternary — використовується для IDSL і HDSL
  • AP: Carrierless Amplitude Phase Modulation — використовується для HDSL
  • DMT: Discrete multitone modulation — найбільш поширений метод, відомий також як OFDM (Orthogonal frequency-division multiplexing)

Досягнення технологій xDSL багато в чому визначаються досягненнями техніки кодування, яка за рахунок застосування процесорів DSP (цифровий сигнальний процесор) змогла підвищити швидкість передачі даних при одночасному збільшенні відстані між модемом і обладнанням DSLAM.

Принцип дії DSL[ред.ред. код]

Телефонний апарат з'єднується з устаткуванням телефонної станцiї за допомогою крученої пари мiдних проводiв. Традицiйний телефонний зв'язок призначений для звичайних телефонних розмов з iншими абонентами телефонної мережi. При цьому по мережi передаються аналоговi сигнали. Телефонний апарат сприймає акустичнi коливання (якi є природним аналоговим сигналом) i перетворить їх в електричний сигнал, амплiтуда i частота якого постiйно змiнюється. Тому що вся робота телефонної мережi побудована на передачi аналогових сигналiв, для передачi iнформацiї мiж абонентами чи абонентом i провайдером. Саме тому потрібен ще i модем, що дозволяє демодулювати аналоговий сигнал i перетворити його в послiдовнiсть нулiв i одиниць цифрової iнформацiї, яка сприймається комп'ютером.

При передачi аналогових сигналiв використовується тiльки невелика частина смуги пропущення крученої пари мiдних телефонних проводiв; при цьому максимальна швидкiсть передачi, що може бути досягнута за допомогою звичайного модему, складає близько 56 Кбіт/с. DSL представляє собою технологiю, що виключає необхiднiсть перетворення сигналу з аналогової форми в цифрову форму i навпаки. Цифровi данi передаються на ваш комп'ютер саме як цифровi данi, що дозволяє використовувати набагато бiльш широку смугу частот телефонної лiнiї. При цьому iснує можливiсть одночасно використовувати й аналоговий телефонний зв'язок, i цифрову високошвидкiсну передачу даних по однiй i тiй же самій лiнiї, роздiляючи спектри цих сигналiв.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]