Українська національна партія (1927—1938)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська Національна Партія (УНП) — єдина легальна українська політична партія, яка діяла на окупованих Румунією українських землях у 1927—1938 роках. Осідок партії містився у Чернівцях. Партія продовжувала традицію Української національно-демократичної партії на Буковині за австрійського часу.

УНП виступала проти румунізації українського населення, домагалася впровадження української мови в школах, у церкві та перегляду аграрної реформи. Румунський шовінізм став на перешкоді здійсненню цих пропозицій.

УНП діяла лише на Буковині; вона не мала постійної організації і кадрів, а діяла за допомогою мужів довір'я. При виборах УНП нараховувала пересічно близько 32 000 виборців. З уваги на румунський виборчий закон, УНП вступала у виборчі союзи з румунськими партіями (національно-цараністською, ліберальною, радикально-аграрною).

Головою УНП був Володимир Сергій Залозецький (посол до парламенту і сенату), секретарем — Ю.Сербинюк.

Посли до парламенту: В.Дутчак, О.Шкраба, Ю.Сербинюк, Д.Маєр-Михальський.

Інші діячі: Л.Когут, А.Кирилів, І.Стрийський, І.Жуковський, Ю.Лисан, Р.Ясеницький, М.Вітан, М.Сивий та ін.

Пресові органи, близькі до УНП: «Рідний Край», «Час», «Народна Воля», «Рада».

1938 - в Румунії скасовано всі політичні партії, у тому числі й УНП.

Література