Рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рада, радянський, (російською мовою Совет, советский — Совєт, совєтський).

У 1905 —1906 виникли ради робітничих депутатів з революційно налаштованих груп для керівництва страйками, та робітничими демонстраціями. Так само в 1917 постали ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Соціалісти-революціонери опанували селянські, а меншовики — робітничі ради. Більшовики на чолі з Володимиром Леніном кинули гасло «Вся влада радам!» і намагалися здобути вплив у радах. Після перевороту 7 листопада 1917 російська партія більшовиків оголосила перебрання влади від Тимчасового уряду від імені Рад; властиво партія прикрила свою диктатуру меншості ширмою класових представницьких органів від верхів аж до найнижчих щаблів адміністрації. Також «вибори» до рад є попередньо устійнювані та апробовані органами партії. Прояви бажання привернути радам хоч частину влади виявляються подекуди також в офіційних виступах в СРСР, але вони впливу на фактичний стан справ не мають.

Деякий час більшовики вживали і для визначення утворених ними органів центральної і місцевої влади в Україні російськомовний термін «совєт». Лише з 1919 набув поширення український відповідник «рада», «радянський».

Для підкреслення російського походження цих установ і політичних концепцій в українській діаспорній літературі, за винятком офіційних назв установ, вживається термін «совєт» і прикметник «совєтський»).

Історія терміна[ред. | ред. код]

Рада — український термін на визначення державно-політичного, представницького чи керівного органу, також керівний орган партії, організації чи установи. Термін Рада вживається з княжих часів: Боярська Рада, за Литовсько-Руської держави була Рада Великого Князівства Литовського (Пани-Рада). Назву Рада мали також органи козацького військово-державного устрою: Січова Рада, Генеральна Рада, Рада Старшини тощо.

Репрезентативний всенародний збір українського населення Галичини у 1848 мав назву Головної Руської Ради, політичне представництво українців Австрії у 1914 називалося Головна Українська Рада. Державно-політичні представництва і найвищі органи влади на українських землях після 1917 прийняли назву Українська Центральна Рада, Українська Національна Рада.

Представництво певних груп населення у 1917 в Києві оформилося як Всеукр. Р. (сел., роб., військ. депутатів), що у грудні 1917 відбули Всеукр. з'їзд Р., підтримавши політику Укр. Центр. Р. Укр. Сел. Спілка партії укр. есерів творила свої Р. у волостях, повітах і на селах у 1918 — 19, як органи місц. влади.

В укр. суспільній і юридичній термінології й далі Р. має значення репрезентативного органу, наприклад, Нац. Р. Укр. Жінок, Укр. Нац. Р. (екзильний політ. центр), Укр. Гол. Визвольна Р. і т. д.

На Закарпатті у 1918 — 19 для вирішення долі цього краю творилися місц. народні Р. з центр. Руською Народною Р. на чолі в Ужгороді. Подібні органи існували серед еміграції в США, наприклад, Амер. Руська Народна Р. (1918). Держ. Народна Р. і Р. Республіки були передбачені у 1920-21 як дорадчі органи влади УНР, виконавчий орган якої звався Р. Народних Міністрів.

Скорочену назву «Рада» більшовики вживали у 1917 — 18 в офіц. документах і публіцистиці на визначення Укр. Центр. Ради. Свою ж владу називали на початку винятково як сов. і її органи — «советы». Щойно від 1919 укр. термін Р. прийнято для визначення сов. органів влади, як також прикметник «радянський», на відміну від «радівський», «радівці», який пов'язувався з Центр. Радою.

З 1920 заг. прищепився укр. термін Р. на визначення советів усіх ступенів, а укр. сов. державі надано назву з 6. 1. 1919 — Укр. Соц. Радянська Республіка. Проте чужими мовами цей термін перекладається рос. словом: Soviet Ukraine, L'Ukraine soviétique і т. д. На Зах. Укр. Землях (до 1945) і на еміграції на означення больш. органів влади в Україні прищепилися більше терміни Совет, совєтський, ніж Рада, радянський.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]