Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герб архієпархії Клермона Вітраж святого Намація, Собор Пресвятої Діви Марії, Клермон, Франція Архієпа́рхія Клермо́на (лат. Archidioecesis Claromontana ) — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Клермон-Ферран , Франція . Архієпархія Клермона поширює свою юрисдикцію на територію департаменту Пюї-де-Дом . До митрополії Клермона входять єпархії Ле-Пюї-ан-Веле , Мулена , Сен-Флура . Кафедральним собором архієпархії Клермона є церква Вознесіння Діви Марії .
Єпархія Оверні була заснована у III столітті. Первинно єпархія Оверні входила до складу митрополії Буржа . За легендою єпископом єпархії Оверні був святий Австремоній .
У XI та XII століттях єпархія Оверні мала важливе значення в історії католицької церкви. Єпархію кілька разів відвідували римські папи . 1095 року Овернь відвідав папа Урбан II , 1106 року — Пасхалій II , 1120 — Калікст II , 1130 — Іннокентій II та 1164 року — Олександр III .
Наприкінці XII століття єпархія Оверні почала називатись єпархією Клермона.
9 липня 1317 року єпархія Клермона передала частину своєї території новій єпархії Сен-Флура .
29 листопада 1801 року після конкордату з Францією територія єпархії Клермона була збільшена за рахунок ліквідованої єпархії Ле-Пюї-ан-Веле .
27 липня 1817 року єпархія Клермона передала частину своєї території єпархії Мулена .
26 жовтня 1822 року була відновлена єпархія Ле-Пюї-ан-Веле, яка виділилась із єпархії Клермона.
16 грудня 2002 року єпархія Клермона була зведена в ранг архієпархії.
єпископ святий Австремоній (III–IV століття);єпископ святий Урбік;
єпископ Легоній;
єпископ святий Іллідій (384);
єпископ святий Непоціан;
єпископ святий Артемій
єпископ святий Венеранд (? — 423);
єпископ святий Рустик;
єпископ святий Намацій ;
єпископ Епархій;
єпископ святий Сидоній Аполлінарій (471–486);
єпископ Абрункул;
єпископ святий Євфрасій Клермонський (491–515);
єпископ Аполлінарій II;
єпископ святий Квінціан (523);
єпископ святий Галл I (525–551);
єпископ Кавтін (554–572);
єпископ святий Авіт (572–594);
єпископ святий Цезарій (627);
єпископ Августин (625)
єпископ святий Галл II (650);
єпископ святий Генезій (662);
єпископ Гіроїнд;
єпископ Фелікс;
єпископ Гарівальд;
єпископ святий Преєкт (676);
єпископ святий Авіт II (676–691);
єпископ святий Боніт (623–710);
єпископ Нордеберт;
єпископ Прокул;
єпископ Стефан I (761);
єпископ Адеберт (785);
єпископ Бернуїн (811);
єпископ святий Стабілій (823–860);
єпископ Сігон (863);
єпископ Егільмар Клермонський (875–891) ;
єпископ Адалард (910);
єпископ Арнольд (912);
єпископ Бернард;
єпископ Стефан II (942–984) ;
єпископ Бегон (980–1010);
єпископ Стефан III (1010–1014) ;
єпископ Стефан IV (1014–1025);
єпископ Ренкон (1030–1053);
єпископ Стефан V де Поліньяк (1053–1073);
єпископ Гільйом де Шамальєр (1073–1077);
єпископ Дюранд (1077–1095);
єпископ Гільйом де Баффі (1096–1103);
єпископ П'єр Ру (1104–1111);
єпископ Емерік (1111–1150);
єпископ Стефан VI де Меркер (1151–1169);
єпископ Понс де Поліньяк (1170–1189);
єпископ Жільбер (1190–1195);
єпископ Робер д'Овернь (1195–1227);
єпископ Юг де ла Тур дю Пен (1227–1249);
єпископ Гі де ла Тур дю Пен (1250–1286);
єпископ Емар де Кро (1286–1297);
єпископ Жан Еселен (1298–1301);
єпископ П'єр де Кро (1302–1304);
єпископ Обер Еселен де Монтегю (1307–1328);
єпископ Арно Роже де Комменж (1328–1336);
єпископ Раймон д'Аспе (1336–1340);
єпископ Козімо Етьєн Обер (1340–1342) — обраний папою римським під іменем Іннокентія VI ;
єпископ П'єр Андре (1342–1349);
єпископ П'єр д'Егрефей (1349–1357);
єпископ Жан де Мелло (1357–1376);
єпископ Анрі де Ла Тур (1376–1415);
єпископ Мартен Гуж де Шарпень (1415 −1444);
єпископ Жак де Комборн (1445–1474);
єпископ Антуан Аллеман (1475–1476);
єпископ Карл I де Бурбон (1476–1488);
єпископ Карл II де Бурбон (1489–1504);
єпископ Жак д'Амбуаз (1505–1516);
єпископ Тома Дюпра (1517–1528);
єпископ Гійом Дюпра (1529–1560);
єпископ Бернардо Сальв'яті (1561–1567);
єпископ Антуан де Сен-Нектер (1567–1584);
єпископ Франсуа де Ла Рошфуко (1585–1609);
єпископ Антуан Роз (1609–1614);
єпископ Жоакім д'Естен (1614–1650);
єпископ Луї д'Естен (1650–1664);
єпископ Жільбер де Вені д'Арбуз (1664–1682);
єпископ Мішель де Кастаньє;
єпископ Клод II де Сен-Жорж (1684–1687);
єпископ Франсуа Бошар де Сарон (1687–1715);
єпископ Луї де Бальзак Ільє д'Антраг (1716–1717);
єпископ Жан-Батіст Массійон (1717–1742);
єпископ Франсуа-Марі Ле Местр де Ла Герлей (1743–1775);
єпископ Франсуа де Бональ (1776–1800);
єпископ Жан-Франсуа Пер'є (1791–1802);
єпископ Шарль-Антуан-Анрі Дю Валк де Дамп'єр (1802–1833);
єпископ Луї-Шарль Ферон (1833–1879);
єпископ Жан-П'єр Буайє (1879–1892);
єпископ П'єр-Марі Бельмон (1893–1921);
єпископ Жан-Франсуа-Етьєн Марна (1921–1932);
єпископ Габріель-Еммануель-Жозеф Піге (1933–1952);
єпископ П'єр-Абель-Луї Шаппо де Ла Шаноні (1953–1973);
єпископ Жан Луї Жозеф Дардель (1974–1995);
архієпископ Іполит Симон (1996 — дотепер);
Франція
Архієпархія Клермона у Вікісховищі