Гулевич Семен Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:00, 26 травня 2020, створена АтаБот (обговорення | внесок) (→‎top: щоб змінити розмір файлу, додайте, будь ласка, відповідний параметр шаблону // за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Семен Гулевич
Семен Гулевич
Семен Гулевич
Особисті дані
Народження 10 травня 1927(1927-05-10)
  УСРР, СРСР
Смерть 2004(2004)
  Запоріжжя, Україна
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1948  «Спартак» (Херсон) 14 (0)
1949–1950  «Динамо» (Київ) 35 (0)
1951  «Спартак» (Москва) 0 (0)
1951–1953  БО (Київ) 16 (0)
1953–1955  «Металург» (Дніпропетровськ) 56 (0)
1956–1959  «Хімік» (Дніпродзержинськ) 81 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Семен Дмитрович Гулевич (10 травня 1927, Верхні Торгаї, Нижньосірогозький район, Херсонська область[1] або Дмитрієвськ, Сталінська округа[2] — 2004, Запоріжжя, Україна) — український радянський футболіст, захисник або півзахисник.

Біографія

Був третьою дитиною в родині Дмитра Семеновича і Марфи Семенівни Гулевичів. Вони мешкали у Запоріжжі, Мелітополі, селі Верхні Торгаї Херсонської області. 1935 року Гулевичі переїхали до Асканії-Нова. На новому місці батько, учасник Першої світової у складі військового оркестру, працював слюсарем. Кожної неділі, грав у селищному оркестрі на території асканійського парку на скрипці або кларнеті. Мама працювала завгоспом на туристичній базі Асканії-Нова.

До війни Семен Гулевич закінчив вісім класів. Під час окупації його відправили на примусові роботи до Німеччини. Після повернення захоплювався ілюзіонізмом; був надзвичайно артистичним, пластичним, багато уваги приділяв фізичній підготовці. 1948 року переїхав до Херсону, почав виступати за футбольну команду «Спартак». Наступного сезону став переможцем чемпіонату СРСР серед дублерів у складі київського «Динамо»[3]. Того року дебютував і в основі, провів п'ять лігових матчів і три — у кубку СРСР. 1951 року був основним захисником клубу (разом з Георгієм Лавером і Миколою Горбуновим).

Своєю грою привернув увагу тренерів московського «Спартака» і початок сезону-51 провів у дублі цього клубу. Незабаром повернувся ло Києва, але до складу команди Будинку офіцерів. 1953 року всі армійські футбольні клуби були зняті з розіграшу першості і Гулевич перейшов до дніпропетровського «Металурга». Наступного року його команда грала в півфіналі кубка СРСР проти єреванського «Спартака». З 1956 року захищав кольори «Хіміка» (Дніпродзержинськ), з яким виступав — у першому сезоні — серед колективів фізичної культури, і ще три — серед команд майстрів класу «Б». Всього в елітній лізі радянського футолу провів 35 матчів, у другому дивізіоні — 167. Після завершення ігрової кар'єри мешкав у Запоріжжі.

Примітки

  1. Профіль. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 25 липня 2017.
  2. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  3. Турнір дублерів 1949 року на сайті «Луганськ. Наш футбол» (рос.)

Посилання