Сталінська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сталінська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Донецька
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 654 062 (1926)
Площа: 11 165,8 км²
Населені пункти та ради
Окружний центр: Сталіне
Кількість районних рад: 12
Мапа округи
Мапа округи
Окружна влада

Ста́лінська окру́га (до 1924 року — Ю́зівська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Адміністративний центр — місто Сталіне.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

За даними на 1 січня 1926 року ділилась на 12 районів: Авдіївський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Григоріївський, Макіївський, Мар'їнський, Павлівський, Селидівський, Стильський, Харцизький і Чистяківський.

Географія[ред. | ред. код]

По географічним розташуванням округа мала видовжену в широтному напрямку форму і межувала на півдні з Маріупольською, на півночі Артемівською, на північному заході з Луганською округою, на південному сході з Шахтинським округом РСФРР. Територія округи розташована на висоті 170-270 м над рівнем моря. Найбільш піднесена частина в центрі, біля станції Ясинівської, є вихідним пунктом для річок і балок. Річки Вовча, Кальміус, Мокрі Яли і Кашлагач — в межах округу незначні. Чорноземний ґрунт майже суцільно зайнятий ріллею: під лісом і сінокосом лиш невелика частина (ліс 2%, сінокіс — 2,3%). Надра округи багаті на корисні копалини, з яких найголовніші кам'яне вугілля і високоякісний каолін[1].

Історія[ред. | ред. код]

Утворено 7 березня 1923 році в складі Донецької губернії під назвою Юзівська округа. В 1924 році округу перейменовано на Сталінську. У червні 1925 року поділ на губернії в Україні було скасовано й округа перейшла в пряме підпорядкування Українській СРР.

У 1925 року було завершено відновлення вугільної промисловості Сталінської округи; видобуток вугілля перевищив довоєнний рівень. До кінця відновлювального періоду в лад були введені всі старі шахти басейну, почалася реконструкция найбільших їх: ім. Ілліча в Кадіївському рудоуправлінні та ін. Розвернулося будівництво нових вугільних підприємств, на що в 1925/1926 господарському році виділено 78,8 млн крб.

Вугільна промисловість Донбасу механізовувалась. Врубові машини були встановлені на шахті № 12 Брянського рудника, у Сніжнянському, Вознесенському, Чистяківському рудоуправліннях.

Округу скасовано в липні 1930 року, як і більшість округ СРСР. Райони передано в пряме підпорядкування Української РСР.

Окружні урядові установи[ред. | ред. код]

  • Виконавчий комітет Юзівсько - Сталінської окружної Ради
  • Юзівський - Сталінський окружний комітет КП (б) України
  • Сталінська окружна контрольна комісія КП (б) України
  • Сталінській окружний комітет незаможних селян

Керівники округи[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад[ред. | ред. код]

За даними перепису 1926 року чисельність населення округи становила 654,1 тис. осіб. У тому числі українці — 53,3%; росіяни — 34,2%; греки — 5,1%; німці — 2,2%; євреї — 2,0%.[2]

Район Населення,
осіб
Національний склад, %
українці росіяни греки німці євреї білоруси татари поляки
м. Сталіне 105 242 26,2 56,6 0,7 0,4 10,8 1,3 1,4 1,3
м. Дмитріївськ 51 207 28,7 64,3 0,2 0,6 0,6 1,9 1,8 0,5
Авдіївський 38 266 59,9 38,1 0,2 0,3 0,6 0,2 0,3
Амвросіївський 46 057 81,4 14,2 0,1 3,3 0,1 0,1 0,1 0,1
Андріївський 26 736 61,7 1,9 35,6 0,1 0,3 0,1
Великоянісольський 22 320 47,7 1,5 43,3 6,6 0,5
Макіївський 97 848 42,4 50,0 0,3 1,2 0,2 2,2 2,0 0,5
Маринський 65 208 52,6 42,2 0,6 0,5 0,4 1,6 0,8 0,5
Павловський 44 023 96,2 2,6 0,1 0,3 0,3 0,2
Селідовський 27 083 79,8 5,0 0,2 13,9 0,4 0,1 0,2 0,1
Старобешевський 51 794 52,3 17,3 24,2 4,8 0,3 0,1 0,1 0,5
Харцизький 31 212 65,4 27,8 0,2 4,3 0,1 0,5 0,3 0,2
Чистяковський 47 066 66,7 27,1 0,1 2,8 0,2 0,6 1,5 0,3
Сталінська округа 654 062 53,3 34,2 5,1 2,2 2,0 1,0 0,9 0,5

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Сталінської округи за переписом 1926 року[2]

Район Населення,
осіб
Рідна мова, %
українська російська інша
м. Сталіне 105 242 11,1 80,8 8,1
м. Дмитріївськ 51 207 10,4 84,6 5,0
Авдіївський 38 266 51,9 47,0 1,1
Амвросіївський 46 057 71,1 23,9 5,0
Андріївський 26 736 61,4 6,3 32,3
Великоянісольський 22 320 46,5 7,1 46,4
Макіївський 97 848 32,2 62,2 5,6
Маринський 65 208 42,3 54,6 3,1
Павловський 44 023 89,0 9,4 1,7
Селідовський 27 083 77,9 6,8 15,3
Старобешевський 51 794 49,0 20,9 30,1
Харцизький 31 212 55,9 37,8 6,3
Чистяковський 47 066 57,8 36,4 5,8
Сталінська округа 654 062 43,7 46,3 10,0

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Найбільш забезпечені землею були Амвросіївський Великоновосілківський і Стильська райони 17-19 гектар на двір, менш за все Авдіївський Сталінський район 9-10 гектар на двір. Склад посівної площі виглядав так: товарні посухостійкі сорти (пшениця) 41%, соняшник 10%, в середині 20-х років зросли посіви кукурудзи.

Продукти рільництва повністю покривали внутрішньо-врожайні потреби округи і давали надлишки для вивозу, але грабіжницька політика більшовиків приводила до того що в окрузі до середини 20-х був пермонентний голод. У тваринництві менш розвиненими було конярство і свинарство.

Транспорт[ред. | ред. код]

Див. також: Донецька залізниця

Довжина залізничних колій в окрузі була 640 кілометрів обслуговуються 62 станціями. Найголовніші станції з вантажообігом 10 тисяч тон на рік: Авдіївка, Амвросіївка, Бельгійський, Велико-Анадоль, Голосна, Дронове, Красногорівка, Кринична, Кутейникове, Ларине, Макіївка, Мандрикіне, Менчугове, Моспине, Мушкетово, Пост 6-й км, Рутченково, сердита Софіїне-Бродська, Сталін, Ханженкове, Чистяково, Чумаково, Щегловка, Ясинувата.

У вантажообігу переважав вивіз над ввезенням, головним чином вивозили вугілля.

Культура[ред. | ред. код]

Від створення і до ліквідації Юзівка була культурним та освітнім центром округи.

У Юзівці знаходилися такі навчальні заклади:

У Юзівці також знаходилося окружні центри різних громадських організацій серед них: Осоавиахим, ВУСМР , Товариство "Геть неписьменність", Товариства сприяння жертвам інтервенції.

У Юзівці перебували видавництва: Диктатура праці, Робочий Пропагандист, Госиздат УРСР з відділами Книгоспілка, Комуніст, Пролетар, Український робітник.

Журнали російською:

  • Бюлетень Сталінського Окрдержплану
  • Бюлетень Сталінського райсоюза
  • Профілактична хроніка Сталінського округа
  • Супутник партійного працівника

Газети російською:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Донбасс, 1928, с. 430.
  2. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]