Сталінська округа
| Сталінська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Донецька |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 654 062 (1926) |
| Площа: | 11 165,8 км² |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Сталіне |
| Кількість районних рад: | 12 |
| |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Ста́лінська окру́га (до 1924 року — Ю́зівська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Адміністративний центр — місто Сталіне.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
За даними на 1 січня 1926 року ділилась на 12 районів: Авдіївський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Григоріївський, Макіївський, Мар'їнський, Павлівський, Селидівський, Стильський, Харцизький і Чистяківський.
-
Карта Юзівської округи у складі Донецької губернії, 1923 -
Карта Сталінської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Сталінської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року
Географія[ред. | ред. код]
По географічним розташуванням округа мала видовжену в широтному напрямку форму і межувала на півдні з Маріупольською, на півночі Артемівською, на північному заході з Луганською округою, на південному сході з Шахтинським округом РСФРР. Територія округи розташована на висоті 170-270 м над рівнем моря. Найбільш піднесена частина в центрі, біля станції Ясинівської, є вихідним пунктом для річок і балок. Річки Вовча, Кальміус, Мокрі Яли і Кашлагач — в межах округу незначні. Чорноземний ґрунт майже суцільно зайнятий ріллею: під лісом і сінокосом лиш невелика частина (ліс 2%, сінокіс — 2,3%). Надра округи багаті на корисні копалини, з яких найголовніші кам'яне вугілля і високоякісний каолін[1].
Історія[ред. | ред. код]
Утворено 7 березня 1923 році в складі Донецької губернії під назвою Юзівська округа. В 1924 році округу перейменовано на Сталінську. У червні 1925 року поділ на губернії в Україні було скасовано й округа перейшла в пряме підпорядкування Українській СРР.
У 1925 року було завершено відновлення вугільної промисловості Сталінської округи; видобуток вугілля перевищив довоєнний рівень. До кінця відновлювального періоду в лад були введені всі старі шахти басейну, почалася реконструкция найбільших їх: ім. Ілліча в Кадіївському рудоуправлінні та ін. Розвернулося будівництво нових вугільних підприємств, на що в 1925/1926 господарському році виділено 78,8 млн крб.
Вугільна промисловість Донбасу механізовувалась. Врубові машини були встановлені на шахті № 12 Брянського рудника, у Сніжнянському, Вознесенському, Чистяківському рудоуправліннях.
Округу скасовано в липні 1930 року, як і більшість округ СРСР. Райони передано в пряме підпорядкування Української РСР.
Окружні урядові установи[ред. | ред. код]
- Виконавчий комітет Юзівсько - Сталінської окружної Ради
- Юзівський - Сталінський окружний комітет КП (б) України
- Сталінська окружна контрольна комісія КП (б) України
- Сталінській окружний комітет незаможних селян
Керівники округи[ред. | ред. код]
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]
- Завенягін Авраамій Павлович (.03.1923—.07.1923)
- Терехов Роман Якович, в. о. (.07.1923—1923)
- Завенягін Авраамій Павлович (1923—.09.1923)
- Мойсеєнко Костянтин Васильович (.01.1924—.09.1927)
- Строганов Василь Андрійович (1927—.08.1930)
- Щербаков П., в. о. (.08.1930—.09.1930)
Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]
- Шкадінов Микола Іванович (1923—1928),
- Зінцов, в. о. .07.1925
- Бойко Петро Дмитрович (1928—.08.1930)
- Чорноморченко (.08.1930—.09.1930)
Населення[ред. | ред. код]
Національний склад[ред. | ред. код]
За даними перепису 1926 року чисельність населення округи становила 654,1 тис. осіб. У тому числі українці — 53,3%; росіяни — 34,2%; греки — 5,1%; німці — 2,2%; євреї — 2,0%.[2]
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | греки | німці | євреї | білоруси | татари | поляки | ||
| м. Сталіне | 105 242 | 26,2 | 56,6 | 0,7 | 0,4 | 10,8 | 1,3 | 1,4 | 1,3 |
| м. Дмитріївськ | 51 207 | 28,7 | 64,3 | 0,2 | 0,6 | 0,6 | 1,9 | 1,8 | 0,5 |
| Авдіївський | 38 266 | 59,9 | 38,1 | 0,2 | 0,3 | 0,6 | 0,2 | 0,3 | |
| Амвросіївський | 46 057 | 81,4 | 14,2 | 0,1 | 3,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Андріївський | 26 736 | 61,7 | 1,9 | 35,6 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | ||
| Великоянісольський | 22 320 | 47,7 | 1,5 | 43,3 | 6,6 | 0,5 | |||
| Макіївський | 97 848 | 42,4 | 50,0 | 0,3 | 1,2 | 0,2 | 2,2 | 2,0 | 0,5 |
| Маринський | 65 208 | 52,6 | 42,2 | 0,6 | 0,5 | 0,4 | 1,6 | 0,8 | 0,5 |
| Павловський | 44 023 | 96,2 | 2,6 | 0,1 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | ||
| Селідовський | 27 083 | 79,8 | 5,0 | 0,2 | 13,9 | 0,4 | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| Старобешевський | 51 794 | 52,3 | 17,3 | 24,2 | 4,8 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,5 |
| Харцизький | 31 212 | 65,4 | 27,8 | 0,2 | 4,3 | 0,1 | 0,5 | 0,3 | 0,2 |
| Чистяковський | 47 066 | 66,7 | 27,1 | 0,1 | 2,8 | 0,2 | 0,6 | 1,5 | 0,3 |
| Сталінська округа | 654 062 | 53,3 | 34,2 | 5,1 | 2,2 | 2,0 | 1,0 | 0,9 | 0,5 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Сталінської округи за переписом 1926 року[2]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Сталіне | 105 242 | 11,1 | 80,8 | 8,1 |
| м. Дмитріївськ | 51 207 | 10,4 | 84,6 | 5,0 |
| Авдіївський | 38 266 | 51,9 | 47,0 | 1,1 |
| Амвросіївський | 46 057 | 71,1 | 23,9 | 5,0 |
| Андріївський | 26 736 | 61,4 | 6,3 | 32,3 |
| Великоянісольський | 22 320 | 46,5 | 7,1 | 46,4 |
| Макіївський | 97 848 | 32,2 | 62,2 | 5,6 |
| Маринський | 65 208 | 42,3 | 54,6 | 3,1 |
| Павловський | 44 023 | 89,0 | 9,4 | 1,7 |
| Селідовський | 27 083 | 77,9 | 6,8 | 15,3 |
| Старобешевський | 51 794 | 49,0 | 20,9 | 30,1 |
| Харцизький | 31 212 | 55,9 | 37,8 | 6,3 |
| Чистяковський | 47 066 | 57,8 | 36,4 | 5,8 |
| Сталінська округа | 654 062 | 43,7 | 46,3 | 10,0 |
Економіка[ред. | ред. код]
Промисловість[ред. | ред. код]
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Найбільш забезпечені землею були Амвросіївський Великоновосілківський і Стильська райони 17-19 гектар на двір, менш за все Авдіївський Сталінський район 9-10 гектар на двір. Склад посівної площі виглядав так: товарні посухостійкі сорти (пшениця) 41%, соняшник 10%, в середині 20-х років зросли посіви кукурудзи.
Продукти рільництва повністю покривали внутрішньо-врожайні потреби округи і давали надлишки для вивозу, але грабіжницька політика більшовиків приводила до того що в окрузі до середини 20-х був пермонентний голод. У тваринництві менш розвиненими було конярство і свинарство.
Транспорт[ред. | ред. код]
Див. також: Донецька залізниця
Довжина залізничних колій в окрузі була 640 кілометрів обслуговуються 62 станціями. Найголовніші станції з вантажообігом 10 тисяч тон на рік: Авдіївка, Амвросіївка, Бельгійський, Велико-Анадоль, Голосна, Дронове, Красногорівка, Кринична, Кутейникове, Ларине, Макіївка, Мандрикіне, Менчугове, Моспине, Мушкетово, Пост 6-й км, Рутченково, сердита Софіїне-Бродська, Сталін, Ханженкове, Чистяково, Чумаково, Щегловка, Ясинувата.
У вантажообігу переважав вивіз над ввезенням, головним чином вивозили вугілля.
Культура[ред. | ред. код]
Від створення і до ліквідації Юзівка була культурним та освітнім центром округи.
У Юзівці знаходилися такі навчальні заклади:
- Донецький гірничий технікум ім. товариша Артема
- Вечірній металургійний технікум
- Індустріальний робочий факультет
- Індустріально-технічна профшкола (Макіївка)
- Сільськогосподарська профшкола (Андріївський район)
- Сільськогосподарська профшкола (Павлинський район)
- Сільськогосподарська профшкола (Старобешеве)
- Музей
У Юзівці також знаходилося окружні центри різних громадських організацій серед них: Осоавиахим, ВУСМР, Товариство "Геть неписьменність", Товариства сприяння жертвам інтервенції.
У Юзівці перебували видавництва: Диктатура праці, Робочий Пропагандист, Госиздат УРСР з відділами Книгоспілка, Комуніст, Пролетар, Український робітник.
Журнали російською:
- Бюлетень Сталінського Окрдержплану
- Бюлетень Сталінського райсоюза
- Профілактична хроніка Сталінського округа
- Супутник партійного працівника
Газети російською:
- Диктатура праці
- Домна (Макіївка)
- Червоний Кооператор (Макіївка)
- Молодий Шахтар
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Донбасс, 1928, с. 430.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
 |
У Вікіджерелах є |
- Верменич Я. В. Сталінська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 790. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Донбасс. Южный горно-промышленный район (с 7 картами, 12 картограммами, 3 планами, 1 схемой и 2 таблицами) / под ред. Э. С. Батенина. — М. : Транспечать НКПС, 1928. — 462 с. — (Справочники-путеводители Транспечати НКПС). (рос.)
- История рабочих Донбасса (том 2). (рос.)
- Матеріяли до опису округ УСРР: Сталінська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Київ-Друк], 1926. — VIII, 48 c. : іл.
- Статистичний довідник Сталінської округи / Центр. стат. упр.; Сталінське окр. стат. бюро. — Сталіне, 1929. ‒ 196 с.
- Юзовский округ (1923–1924); Сталинский округ (1924–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||
|
