Дилатаційна кардіоміопатія

Дилатаційна кардіоміопатія
Спеціальність	кардіологія
Препарати	Амрінон
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	BC43.0
МКХ-10	I42.0
МКХ-9	425.4
OMIM	212110
DiseasesDB	3066
MedlinePlus	000168
eMedicine	med/289 emerg/80 ped/2502
MeSH	D002311
SNOMED CT	74368002
Dilated cardiomyopathy у Вікісховищі

Дилатаційна кардіоміопатія (застійна міокардіопатія) (ДКМП) — захворювання міокарду з вираженим порушенням насосної функції серця та дилатацією (розширенням) обох шлуночків.

Етіологія та патогенез

Етіологія невідома. Можливими причинами є: зловживання алкоголем, зміни в організмі при вагітності та пологах, вплив інфекції, зокрема вірусів, токсичних факторів, а також імунні зсуви в організмі, що характеризуються порушенням функці Т-депресорних клітин, підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів та відкладанням у міокарді імуноглобулінів та комплементу С₃.

Клініка

Клінічно застійна кардіоміопатія проявляється в основному стенокардичним болем у грудній клітці, недостатністю кровообігу, порушеннями серцевого ритму та проводимості та нерідко тромбоемболіями різної локалізації. У початкових стадіях переважають ознаки лівошлуночкової (пізніше правошлуночкової) недостатності.

Показано, що лише 25-40% хворих живуть понад 5 років після встановлення діагнозу та що максимальна летальність відмічається упродовж першого року від початку захворювання.

Лікування

Трансплантація серця. Симптоматичне лікування. Обмеження фізичного навантаження, безсолева дієта, обмеження рідини, серцеві глікозиди, сечогінні засоби, новокаїнамід за показаннями.

Див. також

• Кардіоміопатія