Енн Дорваль
| Енн Дорваль | ||||
|---|---|---|---|---|
| Anne Dorval | ||||
.JPG) | ||||
| Народилася |
8 листопада 1960 (63 роки) Руен-Норанда, Абітібі-Теміскамінг, Квебек, Канада | |||
| Громадянство | Канада | |||
| Діяльність | акторка, кіноакторка, акторка театру | |||
| Роки діяльності | 1984 — тепер. час | |||
| IMDb | nm0234237 | |||
|
| ||||
 Енн Дорваль у Вікісховищі | ||||
Енн Дорваль (англ. Anne Dorval; нар. 8 листопада 1960, Руен-Норанда, Квебек) — франко-канадська акторка телебачення, театру та кіно. Відома своєю роботою з Ксав'є Доланом. З'являється в чотирьох його фільмах: «Я вбив свою маму» (2009), «Уявне кохання» (2010), «Лоранс у будь-якому випадку» (2012) і «Мамочка» (2014). Отримала дві премії «Жемо» за свою роботу на телебаченні.
Життєпис
Акторка народилася 8 листопада 1960 року в місті Норанда, на півночі Квебеку. З раннього віку Дорваль грала в театрі. Дорваль виросла в місті Труа-Рів'єр, де з раннього віку почала грати в театрі.[3]. Здобула освіту в Cégep de Trois-Rivières і Drama Conservatory of Montreal.
Перед тим як стати відомою в 1985 році, Енн зіграла приблизно в тридцяти театральних постановках, двадцяти телесеріалах і телефільмах і в десятці широкоформатних фільмів. Крім того, вона є актором дубляжу: вона подарувала свій голос приблизно 80 персонажам.
Вона відома в Канаді появами в Квебецьких телесеріалах «Le Coeur a ses raisons» і «Les Parent». Вона також з'являлася в інших серіалах, таких як «Chambres en ville», «Virginie», «Paparazzi» та «Rumeurs» і у фільмі "Montréal vu par».
Енн також відома як французько-канадська актриса озвучення фільмів англійською.
У 2010 році на Міжнародному кінофестивалі Палм-Спрінгс, вона отримала приз за найкращу жіночу роль у фільмі «Я вбив свою маму»[4].
Кожну суботу о 13:00 з Марком Лабре веде програму на Канадському Радіо[5].
Особисте життя
Енн Дорваль була одружена з актором Марком-Андре Коалльє, з яким має двох дітей. Зараз з дітьми живе у Монреалі.
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1989—1996 | с | Chambres en ville | Лола Корбей | |
| 1990 | ф | Ding et Dong | Жоель | |
| 1991 | ф | Історії Монреаля | Montréal vu par... | Сара |
| 1992 | ф | Montréal rétro | ||
| 1996—2002 | с | Virginie | Люсі Шабо | |
| 1997 | тф | L'enfant des Appalaches | Майна | |
| 1997 | с | Папарацці | Paparazzi | Джоселін Ламарр |
| 2000 | с | Le grand blond avec un show sournois | оглядачка | |
| 2002 | с | Чутки | Rumeurs | Валері |
| 2004 | с | Grande ourse | Кетрін Лапланте | |
| 2005 | с | Détect inc. | Сінтія | |
| 2006 | ф | Таємне життя щасливих людей | La vie secrète des gens heureux | Флоренс |
| 2005—2007 | с | У серця є свої причини | Le coeur a ses raisons | Крікет Роквелл / Ешлі Роквелл |
| 2008 | с | Chez Jules | Діана | |
| 2008—2014 | с | Батьки | Les Parent | Наталі Рівард |
| 2008 | ф | Serveuses demandées | мати Мілагро | |
| 2009 | ф | Grande ourse - La clé des possibles | Кетрін Лапланте | |
| 2009 | ф | Я вбив свою маму | J'ai tué ma mère | Шанталь Леммінг |
| 2010 | ф | Уявне кохання | Les amours imaginaires | мати Ніколя |
| 2011 | ф | Le sens de l'humour | Стефані | |
| 2012 | ф | Лоранс у будь-якому випадку | Laurence Anyways | Марте Дельтейль |
| 2012—2013 | с | Les Bobos | Сандрін | |
| 2014 | ф | Мамочка | Mommy | Діана |
| 2014 | ф | Чудо | Miraculum | Евелін |
| 2014 | мф | Le Coq de St-Victor | Флоренс (голос) | |
| 2016 | ф | Лагодити живих | Réparer les vivants | Клер Межо |
| 2016—2018 | с | Bye-Bye | ||
| 2017 | ф | Заздрісниця | Jalouse | Софі |
| 2018 | с | Léo | Джессіка | |
| 2018 | ф | 14 jours, 12 nuits | Ізабель Бродюр |
Примітки
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Petrowski, Nathalie. Anne Dorval: Bye bye Criquette, bonjour Sandrine. La Presse (fr-CA) . Процитовано 25 березня 2019.
- ↑ Le cinéma sur Cinéfil : Sorties, horaires, bandes-annonces. Cinefil.com (фр.). Процитовано 25 березня 2019.
- ↑ Le plus beau jour de la vie d'Anne Dorval et Marc Labrèche (réunis à la radio). HuffPost Québec (фр.). 22 червня 2016. Процитовано 25 березня 2019.
Посилання
- Енн Дорваль на сайті IMDb (англ.)
- Енн Дорваль на сайті AlloCiné (фр.)
- Енн Дорваль
|
