Харлампіївський собор (Маріуполь)
| Харлампіївський собор | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| 47°5′34.945080099994″ пн. ш. 37°33′46.468800100001″ сх. д. / 47.09304° пн. ш. 37.56291° сх. д. | ||||
| Країна |  Російська імперія і .svg){kind=small} СРСР | |||
| Розташування | Маріуполь | |||
| Конфесія | православ'я | |||
| Тип | православний храм і зруйнована церкваd | |||
| Тип будівлі | собор | |||
| Стиль | класицизм | |||
| Дата заснування | 1823 | |||
| Початок будівництва | 1823 (?) | |||
| Побудовано | 1845 (освячення) | |||
|
Основні дати: 1823—1892 | ||||
| Стан | зруйнований, не існує | |||
  Харлампіївський собор Харлампіївський собор (Росія)  Харлампіївський собор Харлампіївський собор (СРСР) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Харлампіївський собор — історично головний православний храм у місті Маріуполь. Висвячений на честь святого Харлампія, єпископа Магнезійського, що був покровителем мирян, врожаю і приплоду худоби.
Історія
Первісна Харлампіївська соборна церква була мала і тісна навіть для нечисленного населення Маріуполя 18 століття. Виникла ідея про створення нового головного храму міста. За основу взято типовий проект собору в стилі пізнього класицизму. Храм поєднував центричну частину, увінчану єдиною банею з трапезною. Будівництво тривало дванадцять (12) років. На тлі пересічної і одноповерхової забудови міста собор виділявся висотністю і чистотою стиля. Він урочисто позначав тодішній центр міста, де гомонів головний ринок і розташувався первісний економічний центр Маріуполя.
Добудови
Храм зберігав чистоту стиля до початку 20 століття і уник потворних добудов. Була збільшена на два яруси лише дзвіниця, поєднана зі собором. Собор вміщав близько 5000 вірян.
У 20 столітті за часів СРСР
Собор знищено на початку 1930-х рр. У повоєнний період земельна ділянка забудована висотною радянською спорудою ДОСААФ у спрощених формах.
Галерея
-
Собор св. Харлампія, бічний фасад. Фото 1900 року. -
Харлампіївський собор у перспективі центральної вулиці міста -
Ринкова площа біля собору Св. Харлампія. Стара поштівка, бл. 1916 р.
