Тінчлік (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 41°19′54″ пн. ш. 69°13′11″ сх. д. / 41.33167° пн. ш. 69.21972° сх. д. / 41.33167; 69.21972

Тінчлік
Загальні дані
ТипКолонна трипрогінна станція мілкого закладення
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина102 м
Дата відкриття30 квітня 1991
Архітектор(и)Я. Мансуров, С. Козімов
Інженер(и)-конструктор(и)А. Зокіров
Пересадка наА: 11, 28, 29, 64, 65, 76, 92, 147, 188
Виходи довул. Нурафшон, пр. Беруні
Час відкриття5:00[1]
Час закриття0:00[1]
Мапа
Узбекистонська лінія
Беруні
Тінчлік
Чорсу
Гафур Гулом
Алішер Навої
Узбекистон
Космонавтлар
ССГ до Мінг-Уріка
Ойбек
Тошкент +зал
Машинасозлар
Дустлік
ССГ до Дустліка-2
ТЧ-2 «Салтівське»

«Тінчлік» (узб. Tinchlik — «Мир») — станція Узбекистонської лінії Ташкентського метрополітену. Розташована між станціями «Чорсу» та «Беруні».

Історія

Відкрита 30 квітня 1991 у складі дільниці «Беруні» — «Чорсу».

Конструкція

Колонна трипрогінна станція мілкого закладення з однією прямою острівною платформою. Має два підземні вестибюлі. При проектуванні станції застосовані збірні залізобетонні конструкції і колони.

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

Оздоблення

Один з вестибюлів станції вперше виконано у своєрідному об'ємно-планувальному рішенні: вестибюль виконаний в одному об'ємі з підземним переходом, відділений від нього лише вітражем. Над оформленням станції працювали художники Р. Мухамаджонов і А. Каюмов. Колони що розширюються у верхній частині прикрашені Нуратинським мармуром. Верх кожної колони підсвічено світильниками. У центрі платформового залу підвішені кришталеві люстри в латунній обробці (художник А. Фліт).

Пересадки

  • Автобуси: 11, 28, 29, 64, 65, 76, 92, 147, 188

Примітки

Посилання

Попередня станція Лінія Наступна станція
Чорсу   Узбекистонська лінія   Беруні