Ташкентський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ташкентський метрополітен
Опис
Країна Узбекистан Узбекистан
Місто Tashkent emblem.jpg Ташкент
Дата відкриття 6 листопада 1977 року
Щоденний пасажиропотік 200 000
Річний пасажиропотік 68 млн.
Сайт tashmetro.uz
Маршрутна мережа
Кількість ліній 3
Кількість станцій 29
Довжина мережі 36,2 км
Ширина колії 1520 мм
Схема маршрутів

Схема Ташкентського метрополітену

CMNS: Ташкентський метрополітен на Вікісховищі

Ташкентський метрополітен (узб. Toshkent metropoliteni) — система ліній метрополітену в Ташкенті (Узбекистан). В метрополітені використовуються чотиривагонні потяги моделі 81-717/714.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво ташкентського метрополітену почалося в 19681970 роках, початкова ділянка (Чилонзорської лінії) довжиною 12,2 км з 9 станціями була введена в дію у 1977 році.

Метрополітен в Ташкенті цілком мілкого закладення. В системі лише три невиликих метромоста через ташкентські канали, два на Чилонзорські лінії між станціями «Новза» та «Міллій бог» і станціями «Хамід Олімджон» та «Пушкінська», ще один метроміст на Юнусободські лінії між станціями «Бодомзор» та «Шахристан». Більша частина перегінних тунелів побудована закритим способом (щитовою проходкою). З самого початку спорудження метрополітену будувалося з урахуванням високої сейсмічності регіону (стверджується, що конструкції розраховані на протистояння землетрусу до 9 балів за шкалою Ріхтера). Звичайно, настільки руйнівних землетрусів, який відбувся в 1966 році, з тих пір в Ташкенті не було, але більш слабкі поштовхи, регулярно трапляються в цьому районі, метрополітен витримав. Робота метрополітену жодного разу не переривалася з моменту відкриття першої ділянки. Після розпаду СРСР більш третини станцій було перейменовано.

У жовтні 2001 року стала до дії нова, третя лінія метро — Юнусободська. Будівництво цієї лінії довжиною 6,4 км з шістьма підземними станціями було завершено в кінці серпня. Щодня нова лінія метро, що з'єднала центр Ташкента з одним із густонаселених мікрорайонів столиці — Юнусабадом, перевозить до 50 тисяч пасажирів, а загальний щоденний пасажиропотік досяг 200 тисяч чоловік. Після відкриття початкової ділянки Юнусободської лінії будівництво метрополітену в місті надовго припинилося. Тільки у 2017 році знов почалося активне будівництво.

  • З 1 квітня 2013 р. тариф за проїзд в метрополітені встановлений у розмірі 800 сум.

Хронологія розвитку системи[ред. | ред. код]

  • 6 листопада 1977 — відкрилася початкова ділянка Чилонзорської лінії.
  • 18 серпня 1980 — розширення Чилонзорської лінії на 3 станції.
  • 7 грудня 1984 — відкрилася початкова ділянка Узбекистонської лінії з 5 станцій
  • 6 листопада 1987 — розширення Узбекистонської лінії на 2 станції
  • 6 лисопада 1989 — розширення Узбекистонської лінії на 2 станції
  • 30 квітня 1991 — розширення Узбекистонської лінії на 2 станції
  • 26 жовтня 2001 — відкрилася Юнусободська лінія в складі 6 станцій.

Лінії[ред. | ред. код]

# Назва Кінцеві станції Колір Введена в дію Кількість станцій Довжина (км)
1 Чилонзорська «Олмазор» — «Буюк Іпак йулі» Червоний 6.11.1977 12 15,5
2 Узбекистонська «Беруні» — «Дустлік» Синій 07.12.1984 11 14,3
3 Юнусободська «Шахристан» — «Мінг Урік» Зелений 26.10.2001 6 6,4
4 Сергелійська «Іподром» — «Ехтіром» Помаранчевий Будується 6 ~8
5 Кільцева Затвержених назв немає Коричневий Будується 34 ~52
Всього: 29 36,2 км
Жетони Ташкентського метро

Станції[ред. | ред. код]

Всі станції в місті підземні мілкого закладення. Переважна більшість має острівні платформи, тільки станція «Шахристан» має берегові платформи.

Розвиток[ред. | ред. код]

Заплановане розширення діючіх ліній та будівництво двох нових естакадних лінії. У 2018 році активно ведеться будівництво другої черги Юнусободської лінії та початкових ділянок Сергелійської[1] та Кільцевої лінії[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]