Ташкентський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ташкентський метрополітен
Tashkent metro.svg
Metro train 81-718.0-719.0 (cropped).jpg
Опис
Країна Узбекистан Узбекистан
Місто Tashkent emblem.jpg Ташкент
Дата відкриття 6 листопада 1977 року
Щоденний пасажиропотік 189 000
Річний пасажиропотік 69,1 млн.
Сайт tashmetro.uz
Маршрутна мережа
Кількість ліній 4
Кількість станцій 38
Довжина мережі 51,4 км
Ширина колії 1520 мм
Схема маршрутів

Схема Ташкентського метрополітену

CMNS: Ташкентський метрополітен у Вікісховищі

Ташкентський метрополітен (узб. Toshkent metropoliteni) — система ліній метрополітену в Ташкенті (Узбекистан). В метрополітені використовуються чотиривагонні потяги моделі 81-717/714.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво ташкентського метрополітену почалося в 19681970 роках, початкова ділянка (Чилонзорської лінії) довжиною 12,2 км з 9 станціями була введена в дію у 1977 році.

Метрополітен в Ташкенті цілком мілкого закладення. В системі лише три невиликих метромоста через ташкентські канали, два на Чилонзорські лінії між станціями «Новза» та «Міллій бог» і станціями «Хамід Олімджон» та «Пушкінська», ще один метроміст на Юнусободські лінії між станціями «Бодомзор» та «Шахристан». Більша частина перегінних тунелів побудована закритим способом (щитовою проходкою). З самого початку спорудження метрополітену будувалося з урахуванням високої сейсмічності регіону (стверджується, що конструкції розраховані на протистояння землетрусу до 9 балів за шкалою Ріхтера). Звичайно, настільки руйнівних землетрусів, який відбувся в 1966 році, з тих пір в Ташкенті не було, але більш слабкі поштовхи, регулярно трапляються в цьому районі, метрополітен витримав. Робота метрополітену жодного разу не переривалася з моменту відкриття першої ділянки. Після розпаду СРСР більш третини станцій було перейменовано.

У жовтні 2001 року стала до дії нова, третя лінія метро — Юнусободська. Будівництво цієї лінії довжиною 6,4 км з шістьма підземними станціями було завершено в кінці серпня. Щодня нова лінія метро, що з'єднала центр Ташкента з одним із густонаселених мікрорайонів столиці — Юнусабадом, перевозить до 50 тисяч пасажирів, а загальний щоденний пасажиропотік досяг 200 тисяч чоловік. Після відкриття початкової ділянки Юнусободської лінії будівництво метрополітену в місті надовго припинилося. Тільки у 2017 році знов почалося активне будівництво.

  • З 1 квітня 2013 р. тариф за проїзд в метрополітені встановлений у розмірі 800 сум.

Хронологія розвитку системи[ред. | ред. код]

  • 6. листопада 1977: відкриття першої черги Чилонзорської лінії.
  • 18. серпня 1980: розширення Чилонзорської лінії на 3 станції.
  • 7. грудня 1984: відкриття першої черги Узбекистонської лінії з 5 станцій
  • 6. листопада 1987: розширення Узбекистонської лінії на 2 станції
  • 6. листопада 1989: розширення Узбекистонської лінії на 2 станції
  • 30. квітня 1991: розширення Узбекистонської лінії на 2 станції
  • 26. жовтня 2001: відкриття першої черги Юнусободської лінії у складі 6 станцій.
  • 29. серпня 2020: розширення Юнусободської лінії на дві станції
  • 30. серпня 2020: відкриття першої черги Кільцевої лінії

Лінії[ред. | ред. код]

# Назва Кінцеві станції Колір Введена в дію Кількість станцій Довжина (км)
1 Чилонзорська «Олмазор» — «Буюк Іпак йулі» Червоний 6.11.1977 12 16.8
2 Узбекистонська «Беруні» — «Дустлік» Небесно-блакитний 07.12.1984 11 14,3
3 Юнусободська «Шахрістон» — «Туркістон» Зелений 26.10.2001 8 15
4 Кільцева КуйлюкДустлік-2 Синій 20.08.2020 7 ~11
Всього: 38 51,4 км
Жетони Ташкентського метро

Електродепо[ред. | ред. код]

Діючі депо Дата відкриття Лінії Пасажирський парк вагонів Координати Примітки
ТЧ-1 «Чилонзор» 6 листопада 1977 Чилонзорська 81-717/714,
81-717.5/714.5
41°14′56″ пн. ш. 69°11′58″ сх. д. / 41.2489083° пн. ш. 69.1995306° сх. д. / 41.2489083; 69.1995306 (Чилонзор) Депо має гейт із залізничною лінією Хаваст — Ташкент
ТЧ-2 «Узбекистон» 7 ноября 1987 Узбекистонська,
Кільцева,
Юнусободська
81-717/714,
81-717.5/714.5,
81-718.0/719.0,
81-765.5/766.5/767.5
41°17′11″ пн. ш. 69°19′20″ сх. д. / 41.2866528° пн. ш. 69.3222917° сх. д. / 41.2866528; 69.3222917 (Юнусобод) Депо не має гейту

Станції[ред. | ред. код]

Всі станції в місті підземні мілкого закладення., крім Кільцевої лінії, де станції — естакадні або наземні (Дустілік-2). Переважна більшість має острівні платформи, тільки станції «Шахрістон» та «Дустлік-2» мають берегові платформи.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]