Дональд Рейд Кабраль

Джозеф Дональд Рейд Кабраль Joseph Donald Reid Cabral
Джозеф Дональд Рейд Кабраль Джозеф Дональд Рейд Кабраль
Прапор Голова Тріумвірату Домініканської Республіки
22 грудня 1963 — 25 квітня 1965
Попередник:	Еміліо де лос Сантос
Наступник:	Моліна Уренья Хосе Рафаель як в.о. президента
Міністр закордонних справ Домініканської Республіки
29 вересня 1963 — 5 лютого 1964
Попередник:	Годой Ектор Гарсія
Наступник:	Гусман Луїс Акуілес
Народження:	9 липня 1923(1923-07-09) Сантьяго-де-лос-Трейнта-Кабальєрос, Домініканська Республіка
Смерть:	22 липня 2006(2006-07-22) (83 роки) Санто-Домінго, Домініканська Республіка
Країна:	Домініканська Республіка
Партія:	Християнсько-соціальна реформістська партія
Медіафайли у Вікісховищі

Джозеф Дональд Рейд Кабраль (ісп. Joseph Donald Reid Cabral; 9 липня 1923(19230709), Сантьяго-де-лос-Трейнта-Кабальєрос, Домініканська Республіка - 22 липня 2006) - домініканський державний діяч, голова правлячого Тріумвірату Домініканської Республіки (1963-1965).

Біографія

Дональд Рейд Кабраль народився в Сантьяго-де-лос-Трейнта-Кабальєрос, Домініканська Республіка. Був нащадком переселенця з Шотландії, його прадід Хосе Марія Кабраль займав президентський пост в 1866-1868 роках. Здобув вищу юридичну освіту в Університеті Санто-Домінго. Працював адвокатом, потім перейшов ло дипломатичної роботи, в тому числі обіймав посаду спеціального посланника ООН в Ізраїлі. Також активно займався автодилерським бізнесом, як посередник поставляв американські автомобілі армії і поліції Домініканської республіки. Особисті статки Кабраля оцінювалося в 8 мільйонів доларів.

1962-1963 роках був членом і віце-президентом Державної ради (Consejos де Estado).

В 1963 році після повалення президента Хуана Боша член, а з грудня - голова правлячого Тріумвірату Домініканської Республіки. На цій посаді він одночасно обіймав посади міністрів закордонних справ і оборони. Його уряд в першу чергу спирався на підтримку США і тому часто іменувалося маріонетковим. У цей період відзначено значне зростання корупції при одночасному загостренні соціально-економічних і суспільно-політичних проблем країни: брак продовольства через посуху, масового безробіття і зростання числа страйків.

24 квітня 1965 повстанці зайняли столицю країни і проголосили тимчасовим президентом Хосе Урінья, що був віце-президентом при Хуані Боше і якого через два дні замінив полковник Франсіско Альберто Кааманьйо.

У 1979 році Карбаль стає членом Адміністративної ради американо-домініканського Інституту культури (ICDA). З 1996 року, після виходу у відставку президента Хоакіна Балагера, став його наступником на посту голови Християнсько-соціальної реформістської партії.

Література

• Кремер Т. И. Доминиканская республика. Очерк политической истории (60-70-е годы). — М.: Академия наук СССР. Институт Латинской Америки. Издательство «Наука», 1980.(рос.)