Ладозький канал
| Ладозький канал | |
| Дата створення / заснування | 1728 |
|---|---|
 | |
| Джерело водотоку | Волхов |
| Гирло | Нева |
| Країна |
 Росія[1] |
| Адміністративна одиниця | Ленінградська область |
| Входить до складу списку пам'яток культури | list of cultural heritage monuments in Leningrad Oblastd |
| Статус спадщини | виявлений об'єкт культурної спадщини Росіїd[2] |
| Вказівки, як дістатися | Староладожский канал |
 | |
 Ладозький канал у Вікісховищі | |
Координати: 59°56′31″ пн. ш. 31°02′43″ сх. д. / 59.9422010000277723° пн. ш. 31.04539700002777991° сх. д.
Ладозький, пізніше Петровський або Староладозький канал (рос. Староладожский канал) — побудований на початку XVIII століття 117-кілометровий водний транспортний шлях уздовж берега Ладозького озера, що з'єднує річки Волхов і Неву. Кінцеві шлюзи розташовані в Шліссельбурзі і Новій Ладозі. На початку XVIII століття канал був найбільшою гідротехнічною спорудою Європи. Після прокладки Новоладозького каналу на багатьох ділянках заріс або пересох.
Примітки
Посилання
- Канальні чи Канальські роботи // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 588. — 1000 екз.
- Ладозький канал // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 807. — 1000 екз.