Гуреїв Олексій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуреїв Олексій Іванович
Псевдо Олекса Гуреев
Народився 12 (25) жовтня 1913
Інгулець, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 5 березня 1999(1999-03-05) (85 років)
Київ, Україна
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність письменник, поет
Alma mater Київський педагогічний інститут імені Горького (1940)
Знання мов українська[1]
Роки активності 19301980-ті
Партія ВКП(б)
Нагороди
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Олексій Іванович Гуреїв (також Олекса Гуреїв; 25 жовтня 1913, селище рудника Інгулецький, згодом місто Інгулець, тепер частина Кривого Рогу, Дніпропетровська область — 5 березня 1999, Київ) — український письменник.

Закінчив Київський педагогічний інститут (1940). Перша збірка віршів — «Ентузіасти шахт» (1932). Романи «Наша молодість» (1949), «Життя іде» (1952), «Друзі не зраджують» (1959). Повісті «Осінні квіти» (1966), «Творчість» (1968), «За снігами білими» (1973), «Комендантська година», автор багатьох збірок оповідань і нарисів.

Збірки творів:

  • День і все життя. К.: 1975
  • Люди, з якими живу. К.: 1975
  • Осенние цветы. M.: 1973.

Джерело

Посилання

  1. Czech National Authority Database