Працездатність людини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Працезда́тність люди́ни — здатність до трудової діяльності, яка залежить від стану здоров'я людини.

У різних галузях існують наступні визначення цього поняття:

Працездатність — потенційна здатність людини протягом заданого часу та з певною ефективністю виконувати максимально можливий обсяг роботи[1].

Працездатність — здатність організму витримувати відповідне фізичне та нервово- психологічне навантаження та забезпечувати нормальний хід трудового процесу за визначений період часу[2].

Працездатність — здатність людини виконувати певну роботу, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров'я і професійною підготовленістю[3].

Залежно від характеру роботи, яку може виконувати людина, розрізняють

  • загальну (тобто здатність до виконання роботи в звичайних умовах),
  • професійну (здатність до виконання роботи певної професії),
  • спеціальну (тобто здатність до виконання робіт у певних виробничих або кліматичних умовах — під землею, у тропіках тощо).

Див. також

Примітки

  1. ДСТУ 3038-95 Гігієна. Терміни та визначення основних понять.
  2. ДСТУ 3138-95 Організація промислового виробництва. Праця та заробітна плата.
  3. ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.

Література

  • Працездатність та здоров'я людини: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. П. Пістун, М. К. Хобзей, Г. В. Сілін ; за ред. І. П. Пістуна ; М-во освіти і науки України, Наук.-метод. центр вищ. освіти, Нац. ун-т «Львів. політехніка», Укр. акад. друкарства. — Л. : Афіша, 2003. — 280 с. : іл. — Бібліогр.: с. 277—278 (42 назви). — ISBN 966-8013-49-2

Посилання