Сильф
Сильфи — в середньовічному фольклорі духи повітря[1]. Істота вперше описана алхіміком Парацельсом як стихійник Повітря.
Сильф жіночого роду називають Сильфідами[2] і феями[3]. Сильфіда є героїнею романтичного балету «Сильфіда» Філіппо Тальоні.
Іноді сильфи ототожнюються з ельфами[4]. Сильфи, як і інші духи природи, здебільшого доброзичливо ставляться до людини і шкодять їй, лише коли вона їх дратує.
Примітки
- ↑ Сильф // Словарь русского языка в 4-х томах. Т. 4. — 1999
- ↑ Сильфида // Словарь русского языка в 4-х томах. Т. 4. — 1999
- ↑ Поль Седир. Царство астрала // Магические зеркала : Теория развития ясновидения и девинация (гадание) как практическое применение = Les Miroirs magiques / Пер. А. В. Трояновского, 1907. — Вязьма : Издание В. Н. Запрягаева, типография Р. Писаревской, 1907. — 117 с.
- ↑ Сильфы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Сильфіда // Словник іноземних слів
- Сильфы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |