Подача самопливом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:54, 24 листопада 2020, створена Goo3 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старовинний акведук з подачею води самоплином

Подача самопливом це використання земного тяжіння для переміщення чогось (зазвичай рідини) з одного місця до іншого. Це простий спосіб переміщення води без допомоги насосу. Зазвичай використовується при подачі палива у двигуні внутрішнього згоряння при розташуванні паливного бака над двигуном, наприклад у мотоциклах, lгазонокосарках тощо. Іншим використанням можуть бути система полиць з картонним потоком.

Старовинні римські акведуки також мали подачу самопливом, для подачі води у віддалені селища. У цьому випадку подача води відбувалася за допомогою напору, з місця забору води до місця витоку у селищі, на яке діяла сила тяжіння; у той час як потік води протистоїть тертю у трубах, яке визначається насамперед від довжини і діаметра труби, а також його віку і матеріалу, з якого вона виготовлена[1].

Як один із прикладів використання подачі води самопливом, є постачання води до Авдіївки в травні 2018 року, під час російсько-української війни через неможливість налаштувати подачу води традиційними методами через російські обстріли[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Подача дистильованої води по трубопроводу самопливом (укр.). 2017. Процитовано 24 листопада 2020.
  2. Вода до Авдіївки надходить самопливом через обстріл ДФС – рятувальники. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 листопада 2020.