Проспект Миру (Житомир)
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (січень 2021) |
Проспект Миру (Житомир) Житомир | |
---|---|
Район | Богунський район |
Колишні назви | |
Вільсько-Шосейна, Велика Вільська, Ровенська, Карла Лібкхнета | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 4,0 км |
Координати початку | 50°16′38.3″ пн. ш. 28°38′35.0″ сх. д. / 50.27731° пн. ш. 28.64306° сх. д. |
Координати кінця | 50°17′09.5″ пн. ш. 28°35′42.2″ сх. д. / 50.28597° пн. ш. 28.59506° сх. д. |
Транспорт | |
Тролейбуси | № 10 з 1982 р., № 2 та № 3 із 1986 р. |
Маршрутні таксі | № 1, № 3, № 11, № 19, № 23, № 26, № 33 |
Рух | двобічний, шість смуг |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Проспект Миру — одна з магістралей міста Житомира.
Розташування
Починається від майдану Визволення та закінчується за межами міста в районі вулиці Нескорених. Довжина 4,0 км. Є частиною автотраси М 21. В 1980—1890-х роках дорогу було розширено до 120 м, що дало змогу перетворити її на проспект.
Історія
Сформувався проспект у 1860-х роках, як нова шосейна дорога Київ—Брест-Литовський з міста Житомира в напрямку міста Новоград-Волинського, що проходила через хутір Врангелівку (сучасний мікрорайон Богунія) і стала продовженням Вільсько-Шосейної вулиці.
Спочатку через річку Кам'янку від Соколової гори до Врангелівки було побудовано дерев’яний міст (в районі сучасної вулиці Богунської). У 1905 році зведено бетонний міст. А в 1980 році на його місці постав новий міст на шість смуг руху.
У 1904 році Вільсько-Шосейна вулиця отримала назву Велика Вільська. У 1921 році названа на честь революціонера Карла Лібкхнета. На період німецької окупації в 1941—1943 роках мала назву Ровенська (нім. Rownoer Straße). У 1990 році після реконструкції вулиця Карла Лібкхнета була розділена майданом Визволення на дві частини: вулицю Перемоги та проспект Миру.
З 1982 року проспектом курсує тролейбус за маршрутом № 10. В 1986 році відкрито маршрути № 2 та № 3.
Будівлі
- № 16 — Житомирська панчішна фабрика;
- № 22 — Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова;
- № 26 — Житомирський міський ліцей № 1;
- № 27 — ЗОШ № 27;
- № 50 — готель «Ялинка»
Джерела
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : іл., фот., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 633–638. — ISBN 966-690-84-Х.
- Махорін Г.Л. Історія транспорту в Житомирі. Відповідальність: Геннадій Махорін. Видавництво: О.О. Євенок. Місто: Житомир. Рік: 2015.
- Богданович В. Краткая история 19-го Пехотного Костромского полка. 1805—1900 / Сост. поручик В. Богданович. — Житомир, 1900. — 307 с.
- Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книжка з краєзнавства. — Житомир, 2007.
- Савчук А. В., Stalag-358: Забытая трагедия житомирского «Освенцима» / [ред.-сост. Г. П. Мокрицкий] ; Житомир. обл. громад. орг. «Пошук», Житомир. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам'яток історії і культури. — Житомир: Волинь, 2013. — 59, [1] с. : фот., карты. — Лит.: с. 58