Проспект Миру (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:27, 7 січня 2021, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проспект Миру (Житомир)
Житомир
РайонБогунський район
Колишні назви
Вільсько-Шосейна, Велика Вільська, Ровенська, Карла Лібкхнета
Загальні відомості
Протяжність4,0 км
Координати початку50°16′38.3″ пн. ш. 28°38′35.0″ сх. д. / 50.27731° пн. ш. 28.64306° сх. д. / 50.27731; 28.64306
Координати кінця50°17′09.5″ пн. ш. 28°35′42.2″ сх. д. / 50.28597° пн. ш. 28.59506° сх. д. / 50.28597; 28.59506
Транспорт
Тролейбуси№ 10 з 1982 р., № 2 та № 3 із 1986 р.
Маршрутні таксі№ 1, № 3, № 11, № 19, № 23, № 26, № 33
Рухдвобічний, шість смуг
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Проспект Миру — одна з магістралей міста Житомира.

Розташування

Починається від майдану Визволення та закінчується за межами міста в районі вулиці Нескорених. Довжина 4,0 км. Є частиною автотраси М 21. В 1980—1890-х роках дорогу було розширено до 120 м, що дало змогу перетворити її на проспект.

Історія

Сформувався проспект у 1860-х роках, як нова шосейна дорога Київ—Брест-Литовський з міста Житомира в напрямку міста Новоград-Волинського, що проходила через хутір Врангелівку (сучасний мікрорайон Богунія) і стала продовженням Вільсько-Шосейної вулиці.

Спочатку через річку Кам'янку від Соколової гори до Врангелівки було побудовано дерев’яний міст (в районі сучасної вулиці Богунської). У 1905 році зведено бетонний міст. А в 1980 році на його місці постав новий міст на шість смуг руху.

У 1904 році Вільсько-Шосейна вулиця отримала назву Велика Вільська. У 1921 році названа на честь революціонера Карла Лібкхнета. На період німецької окупації в 19411943 роках мала назву Ровенська (нім. Rownoer Straße). У 1990 році після реконструкції вулиця Карла Лібкхнета була розділена майданом Визволення на дві частини: вулицю Перемоги та проспект Миру.

З 1982 року проспектом курсує тролейбус за маршрутом № 10. В 1986 році відкрито маршрути № 2 та № 3.

Будівлі

Джерела

  • Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : іл., фот., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 633–638. — ISBN 966-690-84-Х.
  • Махорін Г.Л. Історія транспорту в Житомирі. Відповідальність: Геннадій Махорін. Видавництво: О.О. Євенок. Місто: Житомир. Рік: 2015.
  • Богданович В. Краткая история 19-го Пехотного Костромского полка. 1805—1900 / Сост. поручик В. Богданович. — Житомир, 1900. — 307 с.
  • Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книжка з краєзнавства. — Житомир, 2007.
  • Савчук А. В., Stalag-358: Забытая трагедия житомирского «Освенцима» / [ред.-сост. Г. П. Мокрицкий] ; Житомир. обл. громад. орг. «Пошук», Житомир. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам'яток історії і культури. — Житомир: Волинь, 2013. — 59, [1] с. : фот., карты. — Лит.: с. 58