Єва Боннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єва Боннер
швед. Eva Bonnier[1]
Народження17 листопада 1857(1857-11-17)[2][3][4]
Стокгольм, Швеція[2][5]
Смерть13 січня 1909(1909-01-13)[2][3] (51 рік)
 Копенгаген[6]
ПохованняMosaic Cemetery, Northern Cemeteryd[7][8][9]
Країна Швеція[10]
Жанрпортрет[11]
НавчанняКоролівська вища школа мистецтвd, école d'art d'August Malmströmd[2][12] і Fruntimmersavdelningen vid Kungliga Akademiend
Діяльністьхудожниця
Напрямокімпресіонізм
ЧленGrez colonyd
ТвориInterior of a Studio in Parisd, Old Grandmotherd і Reflection in Blued
БатькоAlbert Bonnierd[3][5]
МатиBetty Bonnierd[3][5]
Брати, сестриKarl Otto Bonnierd[3]
Роботи в колекціїНаціональний музей Швеції, Bonnierska Porträttsamlingend, Національна портретна галерея Швеції і Вальдемарсуддеd
CMNS: Єва Боннер у Вікісховищі

Єва Фредріка Боннер (швед. Eva Bonnier; нар. 17 листопада 1857(18571117), Стокгольм — пом. 13 січня 1909, Копенгаген) — шведська художниця, меценатка.

Життєпис

Єва Фредріка Боннер народилася 1857 року в Стокгольмі. Вона була дочкою видавця Альберта Боннер (Albert Bonnier), з династії Боннер. Мистецтву живопису навчалася в 1878 році у шведського художника Августа Мальмстрьома, потім — до Королівської шведської академії мистецтв у Стокгольмі.

Разом зі своєю подругою, художницею-портретисткою Ганною Гірш, Єва Боннер, з 1883 по 1889 роки, навчалася у Парижі. Її картина «Музика» (1889) була відзначена в Паризькому салоні.

Після повернення в 1889 році до Швеції вона до 1900 року малювала в основному портрети. Серед робіт художниці цього часу: автопортрет, портрет Лісьєн Бонніер (Lisen Bonnier), портрети шведського вченого Гьялмара Лундбома (Hjalmar Lundbohm), політика Моріц Рубенсон (Moritz Rubenson), педагога Carl Jonas Meijerberg, поета і критика Оскара Левертіна. Однією з останніх картин художниці є картина «Кравчині» (1887). Цікавим у ній є використання падаючого світла від вікна і текстур.

Єва Боннер була членкинею шведської Асоціації художників, деякий час входила до правління Асоціації.

Єва Боннер у 1905 році

У 1900-х роках Боннер на отриманий спадок зайнялася благодійною діяльністю. Вона заснувала фонд благоустрою Стокгольма, на кошти якого створювалися твори мистецтва, призначені для прикраси присутніх місць, таких як Національна бібліотека Швеції, Стокгольмський університет, Стокгольмські школи тощо.

Єва Боннер померла 13 січня 1909 року. В даний час картини художниці зберігаються в Національному музеї Швеції в Стокгольмі та приватних колекціях.

Вибрані твори

  • Автопортрет, колекція Боннер. 1886, Стокгольм
    Автопортрет, колекція Боннер. 1886, Стокгольм
  • Інтер'єр студії в Парижі, Національний музей, 1886, Стокгольм
    Інтер'єр студії в Парижі, Національний музей, 1886, Стокгольм
  • Магдалена Вальдемарсудде, 1887
    Магдалена Вальдемарсудде, 1887
  • Хвора, Національний музей. 1887
    Хвора, Національний музей. 1887
  • Кравчині. 1887
    Кравчині. 1887
  • Господиня. Національний Музей. 1890, Стокгольм
    Господиня. Національний Музей. 1890, Стокгольм
  • Видужуюча Лісьєн Боннер, 1890
    Видужуюча Лісьєн Боннер, 1890
  • Юлія Хассельберг, 1906
    Юлія Хассельберг, 1906

Література

  • Gynning, Margareta: Det ambivalenta perspektivet: Eva Bonnier och Hanna Hirsch-Pauli i 1880-talets konstliv, Stockholm, Bonnier, (diss. Uppsala University), 1999.
  • Hedberg, Tor: «Bonnier, Eva Fredrika», Svenskt biografiskt lexikon, 5, pp. 436—438.
  • Görel Cavalli-Björkman: Eva Bonnier. ett konstnärsliv. Albert Bonniers Förlag, Stockholm 2013, ISBN 978-91-0-013093-0.
  • Margareta Gynning: Det ambivalenta perspektivet. Eva Bonnier och Hanna Hirsch-Pauli i 1880-talets konstliv. Bonnier, Stockholm 1999, ISBN 91-0-056898-8.
  • Margareta Gynning: Pariserbref. Konstnären Eva Bonniers brev 1883—1889. Klara, Stockholm 1999, ISBN 91-630-7567-9.
  • Tord Lund: Eva Bonnier: 1857—1909: Thielska galleriet. Stockholm 2007.
  • Georg Nordensvan: Eva Bonnier. In: Svensk konst och svenska konstnärer i nittonde århundradet. Ny, grundligt omarbetad upplaga — Neue, gründlich überarbeitete Auflage. Band2: II. Från Karl XV till sekelslutet. Albert Bonniers Verlag, Stockholm 1928, S. 284—286.
  • Hanna Pauli: Eva Bonnier. Några minnesord. In: Dagny. Tidning för svenska kvinnorörelsen. Jg.2, Nr.5, 1909, S.49-52 .
  • Eva Bonnier. Minnesutställning 9 sept. 30 sept. Stockholm 1961.
  • August Strindberg, Michael Robinson (Hrsg.): Strindberg's Letters. Band1. Athlone, London 1992, ISBN 0-485-11410-0, S.366.

Примітки

  1. ↑ http://www2.ub.gu.se/kvinndata/portaler/rostratt/pdf/rostrattsfragan.pdf
  2. ↑ а б в г Eva F Bonnier — 1917.
  3. ↑ а б в г д Eva Fredrika Bonnier 1857-11-17 — 1909-01-13 Konstnär, mecenat
  4. ↑ Det ambivalenta perspektivet – Eva bonnier och Hanna Hirsch-Pauli i 1880-talets konstliv — 1 — Albert Bonniers Förlag, 1999. — С. 260. — ISBN 91-0-056898-8
  5. ↑ а б в Det ambivalenta perspektivet – Eva bonnier och Hanna Hirsch-Pauli i 1880-talets konstliv — 1 — Albert Bonniers Förlag, 1999. — С. 13. — ISBN 91-0-056898-8
  6. ↑ Det ambivalenta perspektivet – Eva bonnier och Hanna Hirsch-Pauli i 1880-talets konstliv — 1 — Albert Bonniers Förlag, 1999. — С. 263. — ISBN 91-0-056898-8
  7. ↑ Norra begravningsplatsen: Kändisarna — norrabegravningsplatsen.se.
  8. ↑ Björnberg K. Kungliga och Norra begravningsplatserna: vandringar bland berömda personers gravar — Andra upplagan — Stockholm: Bäckströms förlag, 1998. — С. 187. — ISBN 978-91-88016-69-0
  9. ↑ Eva Bonnier (1857-1909 mosaiska kv E grav 1082) — norrabegravningsplatsen.se.
  10. ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  11. ↑ Det ambivalenta perspektivet – Eva bonnier och Hanna Hirsch-Pauli i 1880-talets konstliv — 1 — Albert Bonniers Förlag, 1999. — С. 7. — ISBN 91-0-056898-8
  12. ↑ Eva Fredrika Bonnier

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єва_Боннер&oldid=30527879