Кислотність ґрунту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кислотність ґрунтів — властивість ґрунтів, зумовлена наявністю в ґрунтовому розчині водневих+) іонів. Подається через рН (від'ємний логарифм концентрації водневих іонів). Кислі ґрунти мають рН менше 7, нейтральні — близько 7, а лужні — понад 7. Організми, які надають перевагу кислим ґрунтам, називаються оксилофітами (рослини) та оксилофілами (тварини).

Визначення рівня кислотності ґрунту

Точно визначити рівень рН ґрунтової суміші можна лише в лабораторних умовах. Простіше визначити його за допомогою лакмусового (індикаторного) паперу – водний розчин лужного ґрунту забарвлює стандартний індикаторний папір в синій колір.

Для подолання високої кислотності грунтів проводять їхнє вапнування. Наявність вапна у ґрунті можна визначити за допомогою розчину соляної або оцтової кислот. Під час нанесення їх на грудку землі, в якій міститься вапно, відбудеться реакція – земля буде пінитися і шипіти.

Див. також

Посилання