Фільчина грамота
Фі́льчина грамота[1] (рос. филькина грамота) — стійкий зворот у російській мові, що буквально означає «юридично нікчемний документ», «безграмотно складений, або, який не має юридичної сили документ».[2][3]. Спочатку так Іван Грозний презирливо назвав викривальні та увіщувальні листи митрополита Пилипа II (рос. Филипп II)[4] (якого незабаром убив Малюта Скуратов). Згодом фільчиними грамотами стали іменуватися документи, що не мали юридичної сили і поступово вираз закоренівся в російській мові і став «крилатим».
Примітки
- ↑ Грамота // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Толковый словарь русского языка (1935—1941 гг.) под редакцией Д. Н. Ушакова
- ↑ Современный толковый словарь, изд. «Большая советская энциклопедия»), 1998 г.
- ↑ Иван Пазий. Филькина грамота, или как Иван Грозный разобрался с митрополитом Филиппом? // Ежедневный познавательный журнал «ШколаЖизни.ру»
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |