Привалов Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Привалов Іван Васильович
Привалов Іван Васильович
Привалов Іван Васильович
Особисті дані
Народження 12 березня 1902(1902-03-12)
  Харків
Смерть 26 січня 1974(1974-01-26) (71 рік)
  Харків
Зріст 170 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1920—1923 СРСР Штурм (Харків) ? (?)
1924 СРСР КФК ? (?)
1925—1927 СРСР Рабіс ? (?)
1928—1937 СРСР Динамо (Харків) ? (?)
1938—1939 СРСР Спартак (Харків) ? (?)
Національна збірна
Роки ' І (г)
1928—1935 Українська РСР УРСР 10 (1)
1924—1925 СРСР СРСР 2 (0)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Іва́н Васи́льович Прива́лов (нар. 12 березня 1902, Харків — пом. 26 січня 1974, Харків) — український радянський футболіст, лівий півзахисник харківського «Динамо». Заслужений майстер спорту СРСР — 1934.

Життєпис

Грати у футбол почав 1916 року в харківській команді «Вікторія».

У складі збірної Харкова став чемпіоном СРСР 1924 року, капітан збірної України, виступав за збірну СРСР у перших іграх.

2-й призер чемпіонату і Всесоюзної Спартакіади 1928; 3-й призер 1935.

Серед перших представників футболу удостоєний звання заслуженого майстра спорту СРСР (1934); суддя всесоюзної категорії.

Грав у харківських командах —

  • «Штурм», 1920—1923,
  • «КФК» — 1924,
  • «Рабіс» — 1925—1927,
  • «Динамо» — 1928 −1937,
  • «Спартак», 1938-39.

У збірній Харкова — в 1920—1935,

  • України — 1924—1935 роки.

1924 року був учасником першого матчу збірної СРСР. Учасник чемпіонатів СРСР 1931 та 1932 років — 10 матчів, 1 гол.

У чемпіонаті України — 1922, 1923, 1924, 1927, 1928, 1932, 1934 роки.

У 1926, 1927 та 1930 зі збірною СРСР їздив до Австрії, Латвії, Німеччини та Норвегії.

Капітан збірної України в 1930—1935 роках.

У Москві грав в матчі зі збірною Туреччини 1933 року, на воротах стояв Антон Ідзковський, грали Сергій Копійко і «москвич» Станіслав Леута.

1933 року в «списку 33-х» був футболістом число 1.

У складі збірної СРСР провів 2 офіційні та 5 товариських матчів.

У сезоні 1940—1941 років як суддя провів 5 матчів.

З 1978 приз пам'яті Привалова розігрують команди Харківської області.

Джерела