Флоренс Грін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флоренс Беатріс Грін
Florence Beatrice Green
Ім'я при народженніФлоренс Беатріс Паттерсон
Народження19 лютого 1901(1901-02-19)[1]
Едмонтон[d], Англія, Велика Британія
Смерть4 лютого 2012(2012-02-04)[2][1] (110 років)
Кінгс-Лінн, Англія, Велика Британія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Рід військЖіночі королівські військово-повітряні сили Великої Британії
Роки служби1918—1919
Війни / битвиПерша світова війна

Флоренс Беатріс Грін (уроджена Паттерсон; англ. Florence Beatrice Green; 19 лютого 1901 — 4 лютого 2012) — остання з офіційно підтверджених ветеранів Першої світової війни. Учасниця Жіночих королівських військово-повітряних сил Великої Британії.

Біографія

Народилася в Лондоні в родині Фредеріка і Сари Паттерсон. У 1918 році вступила до Жіночі Королівські військово-повітряні сили, де служила офіціанткою.[3][4]

У 1920 році вона переїхала у Кінгс-Лінн (графство Норфолк), де вийшла заміж за Вальтера Гріна, у шлюбі з яким вона прожила 50 років; у 1970 році Вальтер помер.

Після смерті Клода Шулза 5 травня 2011 року Флоренс Грін залишалася єдиною з живих ветеранів Першої світової війни.

Померла 4 лютого 2012 року (за 15 днів до 111-го дня народження). Коли її запитали, як це прожити 110 років, вона відповіла: «Так само, як і 109».

Див. також

Примітки

  1. а б Shepherd M. C. Encyclopædia Britannica
  2. Norfolk first world war veteran dies aged 110
  3. Beal, Claire (15 січня 2010). At 108, Florence is Britain's oldest war vet. Lynn News. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 15 січня 2010.
  4. Brain, Louise (24 лютого 2009). 108 - and she's still as sharp as a needle!. Lynn News. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 15 січня 2010.

Посилання