Амді Гірайбай
Амді Гірайбай | |
---|---|
Народився | 14 лютого 1901 або 1901[1] Єні-Кале (місцевість) |
Помер | 13 вересня 1930 або 1930[1] Москва, СРСР |
Країна | СРСР |
Національність | кримські татари |
Діяльність | поет |
Alma mater | Стамбульський університет |
Знання мов | російська і кримськотатарська |
Роки активності | з 1917 |
Жанр | поезія |
Амді Гірайбай (крим. Amdi Giraybay, справжнє им'я Абдулафа́т Лятіфов крим. Abdulafat Lâtifov; 14 лютого 1901, Єні-Кале — 13 вересня 1930, Москва) — кримськотатарський поет та історик. Був звинувачений в «націоналізмі» та шпіонажі і розстріляний. Реабілітований 1991 року.
Життєпис
Народився в Єні-Кале у родині мусульманського богослова. Навчався в школі в Карасубазарі та в Сімферополі. 1921 року вступив до Кримського державного університету, але залишив навчання з матеріальних причин. В 1923 році був направлений на навчання до Стамбульського університету, де підготував дисертацію «Історія Криму», у якій розвивав ідею пантюркізму. 1926 року повернувся до Криму, де брав участь у підготовці нового алфавіту. Звинувачений в націоналізмі та шпіонажі, за що був розстріляний 13 вересня 1930 року. Реабілітований в 1991 році.
Твори
- 1917 «Эляк олды йигитлер» (Загинули юнаки)
- 1918 «Йигитке» (Юнаку)
- 1921 «Яш татарларгъа» (Молодим татарам)
- 1921 «Талакъ» (Разлучення)
- 1927 «Иджрет» (Еміграція)
Посилання
Література
- Къырымтатар эдиплери. Симферополь. Таврия. 2000 г.