Мат Діларам
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |          | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Мат Діларам — середньовічна мансуба (позиція шахового етюду) невідомого автора з манускрипту 1140 року з бібліотеки турецького султана Абдул-Гаміда[1], що зберігається у Стамбульському музеї[2][3], у якій мат досягається через жертву двох тур. У низці видань авторство приписується видатному арабському майстру шатранджа ас-Сулі[4].
Своєю назвою пов'язана з романтичною історією, що вперше описується у шаховому рукописі (1503) перського поета Фірдоусі ат-Тахітала.
За легендою, Діларам (з перської — «спокійне сердце») була улюбленою дружиною арабського візира, пристрасного любителя гри в шатрандж (гра-попередник шахів). Одного разу візир, піддавшись азарту, програв сильнішому супернику усе, що в нього було. Останньою ставкою він зробив Діларам. Однак і ця партія складалася для нього неблагополучно, і скоро становище стало зовсім безнадійним. Ще декілька ходів — і він мав програти в шахи дружину. Однак Діларам весь цей час стежила за грою і в самий критичний момент вигукнула: «Пожертвуй обидві тури (арабською — „рухи“) але не віддавай Діларам!». Візир подивився на шахову дошку і раптом, немов прозрівши, побачив витончену комбінацію, за допомогою якої і виграв партію:
1. Лh8+ Крxh8
2. Аf5+ Крg8
3. Лh8+ Крxh8
4. g7+ Крg8
5. Кh6#
Примітка: На полі h3 — альфіль (А). Альфіль (перс. فیل — слон) — попередник слона, міг рухатись лише через одне поле по діагоналі і, як кінь, стрибати через інші фігури.
У середньовічній Європі «мат Діларам» став прообразом близько 200 «задач на парі» (нім. Wettspiele) — шахових задач, які пропонувалось вирішувати на ставку; різновид азартної гри в шахи у XIV—XV ст.[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Авербах, 1967, с. 11.
- ↑ Бондаренко Ф. С. Становление шахматного этюда. — К. : Здоров'я, 1980. — С. 13—14.
- ↑ Эйвазова З. Королевы шахматной композиции. — Баку : Азернешр, 1986. — С. 12—13.
- ↑ Шахматы: Энциклопедический словарь, 1990, с. 113.
- ↑ Шахматы: энциклопедический словарь, 1990.
Джерела
- Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. — ISBN ISBN 5-85270-005-3.
- Авербах Ю.Л. В поисках истины (Записки гроссмейстера). — М. : Физкультура и спорт, 1967. — 80 с.
- H. J. R. Murray. A History of Chess. — Reprint of the classic Oxford Edition. — Northampton, Massachusetts : Benjamin Press. — ISBN 0-936317-01-9.