Францішек Радецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:55, 16 лютого 2021, створена G.Tuono (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Францішек Радецький
Народився29 січня 1850(1850-01-29)
Новий Яричів, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер3 березня 1914(1914-03-03) (64 роки)
Станьонткі, Ґміна Неполоміце[d], Велицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Країна Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністьпедагог, католицький священник

Францішек Радецький ТІ (пол. Franciszek Salezy Józef Radecki; 29 січня 1850, Новий Яричів — 3 березня 1914, Станьонткі) — польський священник-єзуїт, педагог, настоятель Кристинопільського і Лаврівського василіянських монастирів під час Добромильської реформи.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 29 січня 1850 року в Новому Яричеві в сім'ї Якуба Радецького і Людовіки з дому Малиновська. 4 вересня 1865 року вступив до Товариства Ісуса на новіціят в Старій Весі. У 1872—1878 роках був вихователем і професором у Тернопільській колегії єзуїтів. Висвячений на священника 15 липня 1880 року. Повернувся до викладацької діяльності в Тернополі (1881—1888).

Упродовж 1889—1896 років Францішек Радецький був задіяний у проведені Добромильської реформи Василіянського Чину: був настоятелем у двох василіянських монастирях — Кристинопільському (приїхав 17 листопада 1888[1] до 1894 року) і Лаврівському (1894—1896). Потім був міністром[a] у Кракові (1896—1899) і Старій Весі (1901—1905), віценастоятелем у Станьонтках[b] (1905—1908), міністром у Тернополі (1908—1912) та операрієм[c] у Станьонтках з 1912 року.

Помер 3 березня 1914 року в Станьонтках.

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. Міністр (пол. minister — єзуїт, що відповідає за адміністративні і матеріальні справи колегії або резиденції. — Див. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy… — S. 425.
  2. У Станьонтках при монастирі монахинь бенедиктинок упродовж 1833—1880 і 1899—1954 років діяла місійна станиця єзуїтів. — Див. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy... — S. 637.
  3. Операрій (пол. operariusz — єзуїт-священник, що виконує душпастирські обов'язки: проповідування і уділення Святих Таїнств, та інші обов'язки в храмі. — Див. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy… — S. 475.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лїтопись монастиря оо. Василіян в Кристинополи. Збруч (укр.). 9 квітня 2015. Процитовано 16 лютого 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 558.