Басейн корисної копалини
Басе́йн ко́ри́сної копа́лини — замкнена область безперервного або майже безперервного поширення пластових осадових корисних копалин, пов'язаних з певною формацією гірських порід. Для різних частин басейну корисної копалини характерна спільність геолого-історичного процесу накопичення осадів в єдиній великій тектонічній структурі (прогині, ґрабені, синеклізі).
Басейни корисної копалини властиві родовищам вугілля (Кузнецький, Донецький, Підмосковний, Валансьєннський тощо), нафти і горючого газу (Волго-Уральський, Західно-Сибірський, Мексиканськогої затоки і ін.), нерудних корисних (соляні басейни — Артемівсько-Слов'янський, Солікамський, Іркутський, Штасфуртський і ін.) копалини, рудних родовищ (Криворізький залізорудний, Нікопольській марганцеворудний і ін.).
Види
Розрізнюють такі басейн корисної копалини:
- вугленосні,
- нафтогазоносні,
- соленосні,
- залізорудні та ін.
Українські басейни
В Україні, наприклад, Донецький вугільний басейн, Криворізький залізорудний басейн, Передкарпатський сірконосний басейн і т. д.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Басейн корисної копалини у Великій радянській енциклопедії (рос.)