Бетті Балфур
 | Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
| Бетті Балфур | |
|---|---|
| англ. Betty Balfour | |
 | |
| Дата народження | 27 березня 1903[1][2][3] |
| Місце народження | Честер-лі-Стритd, Графство Дарем, Дарем, Англія, Сполучене Королівство |
| Дата смерті | 4 листопада 1977[1][2][3] (74 роки) |
| Місце смерті | Вейбридж, Елмбріджd, Суррей, Англія, Велика Британія[4] |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Професія | акторка, акторка театру, кіноакторка |
| IMDb | ID 0050151 |
Бетті Балфур (англ. Betty Balfour; 27 березня 1903 — 4 листопада 1977) — британська акторка, популярна в епоху німого кіно, відома наса́мперед як «британська Мері Пікфорд» і «щаслива королева Великої Британії». Найвідомішим фільмом з її участю є Squibs.
Життя і кар'єра
Протягом 1920-х років Балфур була популярна у Великій Британії, а в 1927 році газета «Daily Mirror» назвала акторку «улюбленою зіркою країни». Її талант як акторки розкрився в серії комедійних фільмів Джорджа Пірсона «Squibs». В інших його фільмах Love, Life and Laughter (1923) і Reveille[en] (1924), знайдених в 2014 році, вона продемонструвала, що може грати серйозні ролі. Її роль багатої спадкоємиці у фільмі «Somebody's Darling» (1925) була спробою позбутися асоціації зі «Squibs», аби уникнути типажу[5].
Свій сценічний дебют вона зробила в 1913 році, в театрі «Альгамбра», коли вона зіграла в постановці «Medora». У 1920 році Т. А. Велш і Джордж Пірсон уклали з акторкою контракт про участь у зйомках у фільмі Nothing Else Matters[en]. Підміняла Гертруду Лоуренс у постановці «The Midnight Follies». Пізніше Балфур знову повернулася в кіно, з'явившись у фільмі Пірсона «Mary Find the Gold».
Балфур не робила спроб досягти популярності в Голлівуді, але, як і у випадку з Айвором Новелло, її талант користувався величезним попитом у континентальній Європі. Зокрема вона знялася в таких німецьких фільмах як Die sieben Töchter der Frau Gyurkovics і Die Regimentstochter. Також вона співпрацювала з Марселем Л'Ерб'є, знявшись у фільмі Le diable au cœur, з Луїсом Меркантоном у фільмах Croquette[en] і La petite bonne du palace, а також із Гезою фон Больварі, знявшись у фільмі Bright Eyes.
Повернувшись до Британії вона знялася у фільмі Альфреда Хічкока «Шампанське» (1928). Дебют у звуковому кіно «Щипці» (1930) за мотивами кінофраншизи «Squibs» мав лише помірний успіх. У 1930-х роках її популярність почала знижуватися, незважаючи на те, що вона з'явилася в допоміжній ролі героїні Джессі Меттьюс у фільмі Evergreen[en] (1934). Також вона разом із Джоном Міллсом знялася у фільмі «Англія назавжди» (1935) і з'явилася у фільмі «29 Acacia Avenue» (1945).
В особистому житті Балфур щастило менше. Її шлюб із композитором Джиммі Кемпбеллом розпався в 1941 році, після десяти років шлюбу. У 1952 році вона зробила невдалу спробу повернутися на театральну сцену. Померла у віці 74 років у Вейбриджі, в графстві Суррей.
Фільмографія
Примітки
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1012904660 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Macnab, Geoffrey (2000) Searching for Stars: Stardon and Screen Acting in British Cinema. Cassell. p. 56
Посилання
- Бетті Балфур на сайті IMDb (англ.)
- Біографія Бетті Балфур на BFI Screenonline
- Бетті Балфур на сайті Find a Grave (англ.)
- Фотографії та література