Кейо Лійнамаа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:23, 3 березня 2021, створена CommonsDelinker (обговорення | внесок) (Зображення:Pirkko-Keijo-Liinamaa-1964_(Cropped).jpg замінене на Зображення:Keijo_Liinamaa_with_two_of_his_children_1964.jpg за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: File renamed: [[:c:COM:FR)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кейо Лійнамаа
фін. Keijo Liinamaa
Кейо Лійнамаа
Кейо Лійнамаа
57-й Прем'єр-міністр Фінляндії
13 червня 1975 — 30 листопада 1975
ПопередникКалеві Сорса
НаступникМартті Мієттунен

Народився6 квітня 1929(1929-04-06)[1]
Мянття[d], Пірканмаа, Фінляндія
Помер28 червня 1980(1980-06-28) (51 рік)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий якполітик, адвокат, industrial leader
ГромадянствоФінляндія Фінляндія
Національністьфін
Alma materГельсінський університет
У шлюбі зPirkko Liinamaa
Нагороди
Grand Cross of the Order of the Lion of Finland Commander of the Order of the Lion of Finland Medal for Military Merits

Кейо Лійнамаа[2](фін. Keijo Antero Liinamaa 6 квітня 1929, Мянття, Фінляндія — 28 червня 1980, Гельсінкі) — громадський і політичний діяч Фінляндії, 57-й прем'єр-міністр Фінляндії (1975).

Життєпис

[ред. | ред. код]

57-й прем'єр-міністр Фінляндії, міністр юстиції Фінляндії, міністр праці Фінляндії.

За освітою адвокат, спеціалізувався на галузі трудового права, працював у фінському Центральному союзі профспілок, сіті-менеджером міста Мянтя.

У 1965 — Національний посередник у трудових суперечках, запобіг виникненню кількох великих страйків.

У 1967 за дорученням прем'єр-міністра Рафаеля Паасіо Лійнамаа вів перемовини з організаціями роботодавців і профспілок, що привели в кінцевому підсумку до загальнонаціональної угоди про політику доходів. Входив до першого кабінету Теуво Аура як міністр юстиції, у другому кабінеті Теуво Аура обіймав посаду міністра праці з жовтня 1971 по лютий 1972.

Після виборів 1975, коли політичні партії Фінляндії не змогли домовитися про умови формування коаліційного уряду, президент Урго Кекконен призначив Лійнамаа на посаду прем'єр-міністра тимчасового уряду, на якій він перебував з червня по листопад 1975[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Keijo LiinamaaSLS.
  2. Юссила и др., 2010, с. 354, 271.
  3. Ministerikortisto. Valtioneuvosto. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)[недоступне посилання з Октябрь 2017]

Література

[ред. | ред. код]
  • Юссила О., Хентиля С., Невакиви Ю. Политическая история Финляндии 1809—2009 = Osmo Jussila, Seppo Hentilä, Jukka Nevakivi. Suomen poliittinen historia, 1809—2009 / Пер. с финск. — М. : Издательство «Весь Мир», 2010. — 472 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-7777-0469-6.