Мамакаєв Арбі Шамсуддинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамакаєв Арбі Шамсуддинович
Народився 2 грудня 1918(1918-12-02)
Надтеречне, Терська область, Російська СФРР
Помер 24 серпня 1958(1958-08-24)[1] (39 років)
Мескети, Ножай-Юртовський район, Чечено-Інгуська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність поет, драматург, перекладач
Роки активності з 1934
Членство СП СРСР

Арбі Мамакаєв (2 грудня 1918, Нижній Наур, Терська область — 1958, Мескети, Чечня) — чеченський радянський письменник, перекладач, вважається одним з основоположників вайнаської літератури, класик чеченської літератури.

Народився в селянській родині в аулі Нижній Наур (тепер Надтеречне). Рано осиротів, виховувався в дитбудинку в селі Сірноводська, потім навчався на робітфаку.

У 1930-ті роки почав працювати в газеті «Ленінський шлях» і на радіо, навчався на курсах драматургів.

Перші вірші Арбі Мамакаєва були опубліковані в 1934 році. Перша збірка «Хвилі Терека» вийшла в 1940 році. Одним з найбільш відомих творів поета є поема «Аслага і Селіхат».

Висловлювався проти переселення народів Північного Кавказу. Заарештований і був у заслаланні на Магадані, яке тривало до 1956 року. У збереженій спадщині поета немає віршів за роки заслання.

Із заслання поет повернувся в Казахстан, де жила його сім'я. Став працювати в редакції газети «Знамя труда».

У 1957 році був реабілітований і повернувся на батьківщину. Також його відновили в партії і на посаді старшого консультанта в Спілці письменників, проте він відмовився брати партквиток, що ускладнило останній рік його життя.

Джерела

Посилання

  1. Шевченківський словник