Байкова Варвара Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:00, 9 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Варвара Василівна Байкова (нар. 1845(1845),[1] Полтавська губернія — пом. ?) — українська оперна і концертна співачка (мецо-сопрано, контральто).

Біографія

В 1866–1871 роках навчалася співу в Московській консерваторії у класі О. Д. Александрової-Кочетової. В цей період виступала в концертах Російського музичного товариства.

У 1870 році дебютувала в Київській опері (партія Вані, «Життя за царя» М. Глінки), де в 1871–1873 роках була солісткою. У сезоні 1874/75 співала в Харкові (антреприза Ф. Г. Бергера). Час від часу виступала в московському Большому театрі. Також виступала в камерних концертах в Києві та Москві.

На вірші Варвари Байкової писали романси С. Блуменфельд («Таємниця»), А. Симон, Д. А. Усатов.

Репертуар

Варвара Байкова мала звучний, чистий голос красивого тембру, відзначалася акторським хистом. На думку П. Чайковського, її виконання відрізнялося «зрілістю розуміння, елегантною простотою».

Найкращі оперні партії: Ратмир («Руслан і Людмила» М. Глінки), Княгиня («Русалка» О. Даргомижського), Ізяслав («Рогнеда» О. Сєрова), Бояриня Морозова («Опричник» П. Чайковського; в цій партії перевершила своїх попередниць), Зібель («Фауст» Ш. Ґуно), Памела («Фра-Диявол»  Д. Обера).

Камерний репертуар: твори М. Глінки, А. Даргомижського, І. С. Баха (сольна партія в Месі h-moll), В. А. Моцарта.

Примітки

  1. За деякими джерелами — 1850 рік.

Література

  • Кузьмін М. І. Забуті сторінки музичного життя Києва. — Київ, 1972. — С. 153—154;
  • Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. — С. 20.

Джерела