Пятрас Кубілюнас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пятрас Кубілюнас
Petras Kubiliūnas
Прапор
Прапор
Керівник «Довірчої ради» при німецькій адміністрації Генеральної округи Литва
Прапор
Прапор
22 серпня 1941 — 13 липня 1944
Попередник: Юозас Амбразявічюс
як прем'єр-міністр Литовського тимчасового уряду
Наступник: посада ліквідована
 
Народження: 16 травня 1894(1894-05-16)
село Швядукалніс, Російська імперія
Смерть: 22 серпня 1946(1946-08-22) (52 роки)
Москва, СРСР
Причина смерті: вогнепальне поранення
Національність: Литовець
Країна: Литва, СРСР і Російська імперія
 
Військова служба
Роки служби: 1919 - 1944
Звання: Генерал-лейтенант
Нагороди:
Медаль Незалежності Литви
Медаль Незалежності Литви
Великий командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Великий командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пятрас Кубілюнас (рос. Пётр Кубилюн, лит. Petras Kubiliūnas; 16 травня 1894, село Швядукалніс, Російська імперія (нині Купішкський район, Литва) — 22 серпня 1946, Москва, СРСР) — литовський генерал, борець за незалежність Литви від Російської імперії та СРСР.

У 1929-1934 — начальник Генштабу литовської армії. У 1942-1944 — керівник «Довірчої ради» (нім. Vertrauensrat) при німецькій адміністрації Генеральної округи Литва (Райхскомісаріат Остланд).

Життєпис

Навчався в гімназії в Ризі. Закінчив Віленське піхотне юнкерське училище в 1914. Учасник Першої світової війни з перших її днів, воював у Російській імператорській армії. З 1915 — у складі Ризького Латиського Полку. Нагороджений Георгіївським Хрестом (1916).

У серпні 1919 мобілізований в литовську армію, брав участь у Литовсько-радянської війні до грудня 1919. Був командиром батальйону, потім заступник командира піхотного полку. З 1929 — генерал-лейтенант, командувач генеральним штабом литовської армії. До 1934 — в Литовській армії.

Учасник невдалої спроби військового перевороту в 1934. Засуджений до смертної кари, заміненої тривалим тюремним ув'язненням. Помилуваний та звільнений в 1937. У 1940 знову потрапив у в'язницю, цього разу НКВС. Звільнений після захоплення Литви німцями.

У роки Другої світової війни з 22 серпня 1941 (формально з березня 1942) по липень 1944 очолював «довірчу рада» (нім. Vertrauensrat) при німецькій окупаційній адміністрації Генеральної округи Литва (Райхскомісаріат Остланд). Втік до Німеччини, в 1945 викрадений радянським агентом Славінасом з англійської зони, страчений в Москві в 1946.

Посилання