Бойова машина реактивної артилерії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:00, 27 квітня 2021, створена Alessot (обговорення | внесок) (виправлено посилання на статтю)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 27 квітня 2021, заснована на цій версії.
Радянська бойова машина реактивної артилерії 1950-х років БМ-14-17
Сучасна російська бойова машина реактивної артилерії 9А52-2 РСЗВО «Смерч»

Бойова машина реактивної артилерії (БМРА[1]) — радянський і російський[1] військовий термін для позначення самохідних пускових установок реактивних систем залпового вогню у сухопутних військах. Різновид бойової машини[2].

Вперше бойові машини реактивної артилерії (офіційно іменувалися тоді гвардійськими реактивними мінометами і широко відомі під загальним народним прізвиськом «Катюша», який згодом також поширився і на післявоєнні машини) стали масово застосовуватися СРСР під час Німецько-радянської війни. У післявоєнний період стали активно розвиватися як в СРСР і країнах Варшавського договору, так і в країнах Заходу[3].

В артилерійську частину бойових машин реактивної артилерії входять: пакет направляючих (в сучасних системах — виключно трубчастих, ранні системи зазвичай мали рейкові або стільникові напрямні), в яких розміщуються некеровані реактивні снаряди (в деяких системах, таких як американська M270 MLRS, можуть застосовуватися також некеровані тактичні ракети) і за допомогою яких спрямовується траєкторія польоту останніх[4]; поворотна рама, що здійснює переміщення пакета напрямних в горизонтальній площині; механізми наведення для зміни вертикального кута наведення; механізм який врівноважує; прицільні пристосування; пускове обладнання. Артилерійська частина, як правило, встановлюється на автомобільному шасі високої прохідності, рідше — на гусеничному шасі[3].

Сучасні машини зазвичай мають від 12 (наприклад, БМ-30 системи «Смерч») до 40 (наприклад, БМ-21 системи «Град») трубчастих напрямних калібру 110—300 мм і можуть вести стрільбу на дальність 10-30 км і більше[4].

Примітки

  1. ↑ а б Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб / Сост. А. А. Щелоков. — М. : АСТ, Гелеос, 2003. — С. 41. — 5000 прим. — ISBN 5-8189-0258-7, ISBN 978-5-8189-0258-6, ISBN 5-17-019219-3, ISBN 978-5-17-019219-9.
  2. ↑ Боевая машина // Словарь военных терминов / Сост. А. М. Плехов, ред. С. Г. Шапкин. — М. : Воениздат, 1989. — С. 27—28. — 65 000 прим. — ISBN 5-203-00175-8.
  3. ↑ а б Боевая машина реактивной артиллерии // Военный энциклопедический словарь / Пред. Гл. ред. комиссии С. Ф. Ахромеев, и. о. глав. ред. С. Г. Шапкин. — 2-е изд. — Воениздат, 1986. — С. 86. — 150 000 прим.
  4. ↑ а б Боевая машина реактивной артиллерии // Словарь военных терминов / Сост. А. М. Плехов, ред. С. Г. Шапкин. — М. : Воениздат, 1989. — С. 28. — 65 000 прим. — ISBN 5-203-00175-8.

Джерела

  • Военный энциклопедический словарь / Пред. Гл. ред. комиссии С. Ф. Ахромеев, и. о. глав. ред. С. Г. Шапкин. — 2-е изд. — М. : Воениздат, 1986. — 863 с. — 150 000 прим.
  • Словарь военных терминов / Сост. А. М. Плехов, ред. С. Г. Шапкин. — М. : Воениздат, 1989. — 335 с. — 65 000 прим. — ISBN 5-203-00175-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойова_машина_реактивної_артилерії&oldid=31428436