Сірченко Яків Тихонович
| Сірченко Яків Тихонович | |
|---|---|
| Народився | 1908 село Ломуватка, тепер смт. Луганської області |
| Помер | 1968 місто Київ |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналіст |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |   |
Я́ків Ти́хонович Сі́рченко (1908, село Ломуватка, тепер смт. Луганської області — серпень 1968, місто Київ) — український радянський діяч, журналіст, голова Комітету радіофікації і радіомовлення при Раді Міністрів УРСР.
Життєпис
Народився в родині шахтаря на Луганщині. У 1919—1923 роках — наймитував. Потім два роки був вихованцем дитячого будинку у Харкові.
У 1925—1931 роках навчався спочатку в Київському інституті народного господарства, згодом у Київському інституті обліку і розподілу. У 1931—1934 роках — аспірант, у 1934—1937 роках — викладач політекономії в Київських медичному і текстильному інститутах, старший науковий співробітник відділення Всесоюзного науково-дослідного інституту плодоовочевої промисловості.
У 1937—1939 роках — завідувач відділу пропаганди Подільського районного комітету ЛКСМУ міста Києва.
У 1939—1941 роках — інструктор, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК ЛКСМУ.
У 1941—1944 роках — відповідальний редактор газети «Комсомолець України», завідувач партійного і комсомольського відділу газети «Комуніст», редактор, начальник відділу радіомовлення українською мовою Всесоюзного радіокомітету.
У 1944—1949 роках — голова Комітету з радіофікації і радіомовлення при Раді Народних Комісарів (Раді Міністрів) Української РСР.
У 1949—1950 роках — помічник секретаря ЦК КП(б)У.
3 19 квітня 1950 року — голова Комітету в справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР. Працював заступником міністра культури УРСР (станом на травень 1954),[1]
З 11 серпня 1954 по травень 1959 року — керуючий справами Ради Міністрів УРСР[2]
У травні 1959 — серпні 1964 року — заступник керуючого справами Ради Міністрів УРСР.
У серпні 1964 — серпні 1968 року — 1-й заступник голови Комітету із кінематографії при Раді Міністрів Української РСР.
Помер на початку серпня 1968 року.
Особовий фонд зберігається в ЦДАМЛМ УКРАЇНИ [3]
Нагороди
- чотири ордени Трудового Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- медалі
Примітки
- ↑ http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/kozhne_nove_stolittya_pochinaetsya_dumkoyu_i_slovom_skovorodi.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://csam.archives.gov.ua/wp-content/uploads/2012/02/список_фондів-копия.pdf[недоступне посилання з травня 2019]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
